Вічно Ігор Воробус коли не йде гуляти, то завжди натрапляє на якихось чудіків. І от сьогодні повертався додому з тренування і знову ж таки зі мною відбувся казус.

Автор блогу після перемоги був у хорошому настрої і вирішив сісти собі попити соку в одному із генделиків на площі Галицькій.

Зробив замовлення, сиджу його чекаю, паралельно передивляюся новини в світі за допомогою мобільного телефону.

Здається нічого особливого не відбувається, але це лише здається на перший погляд. Минає кілька хвилин, замовлення приносять, Воробус видзвонює хорошого приятеля що живе у цих краях і вже стає веселіше.

І тут зненацька підходить до нас дід пенсійного віку і починає щось там говорити. Звісно, що спершу подумалося це те, що він хоче грошей. На цій площі Галицькій любителів халяви ой як багато трапляється.

Одразу ж питаю чи хоче грошей. Дід каже та що там ті гроші, от ви послухайте що ся в світі робить.

Хмм, цікаво, цікаво. Чим то мене дідуган може здивувати.

А потім мене реально почало пробивати на сміх.

Справа у тому, що наш новий знайомий витягнув із кулька конструкцію, яка чимось нагадувала мені магнітофон. Але, питання яке виникає, який це магнітофон, якщо розетки то ніде нема і предмет набагато менший.

А дід далі давай гнути своє, що в світі ся робить страшне, слухайте і дивуйтеся.

За мить біля генделика почала лунати музика з наступними словами: «Чи не пішов би ти на… чи не пішла би ти на…. Траляляяя. Оженився дурний, взяв собі дурнувату….».

Мені щось аж незручно якось стало. Кругом сидять інші люди, а дід далі крутить свою шарманку. Скажу навіть більше, він почав і до інших людей підходити і вічно кричав що ся в світі робить.

Ну, цирк просто якийсь, а не людина.

Працівники закладу побачили діда і давай його просити не заважати відвідувачам відпочивати за чашкою кави чи там стаканом соку. Тут вже хто що любить.

Старий правда був чемним, відійшов в сторону, але як тільки офіціантка пішла всередину він далі прибігає до всіх і знову грає патіфон: «чи не пішла би ти на… чи не пішов би ти на».

Ну, а в кінці свого виступу він каже наступне: «а тепер дайте дідові пару гривень на життя».

Вимер просто з цього. На що старий у відповідь сказав, цитую: «Що це є гривня, дайте хоча б ще одну».

Завершилася вся ця історія тим, що діда знову ж таки попросила адміністрація генделика не заважати людям.

Ось такі от чудіки ходять по місту Лева.

Автор статті: Vorobus.