Війна на Сході нашої країни триває і ще досі невідомо коли вона завершиться і чи взагалі колись на Донбасі буде так, як було там колись.

А ще в часи футбольного чемпіонату Євро-2012 туди їздив не один мій приятель, гуляв містом і так далі.

Що ми маємо зараз? От уявіть собі зараз на хвилинку, що ви сідаєте в потяг чи автобус і з львівською пропискою їдете в зону АТО. Від людей там можна очікувати чого лише хочеш.

Хоча, більш детальніше про ставлення до вас вже можна дізнатися безпосередньо на місці, коли вдасться поспілкуватися із людьми.

Хтось проти «західняків» налаштований погано, хтось краще. Але, зараз трохи не про це.

Воробус часто заходить в соціальні мережі, інформації на розгляд мені дає та чи інша мережа багато. Єдине що залишається у моєму випадку – це просто її відфільтрувати.

От буквально сьогодні читаю на сторінці свого приятеля досить таки цікаву інформацію негативного характеру, далі спробую процитувати його слова: «А чому всі мовчать і ніхто не пише за військового, який викинувся з вікна госпіталю у Львові?».

Чи то автор блогу відстав від життя, чи просто прогавив новини, але чесно вперше за подібне чую. Хоча, ледве не кожного дня проходжу біля цієї будівлі.

Велика кількість воєнних, відвідувачі, охорона – все це тут можна побачити.

Але, за випадок із самогубством нічого не чув.

Що ж, пробую дізнатися щось безпосередньо на місці. Іду з роботи додому, спеціально проходжу повз госпіталь, на території цього закладу стоїть автобус, збоку ходять люди у формі, солдат курить.

Питаю а чи правда це що тут сьогодні вночі було самогубство? Таке якби нічого не чує. Напевно ця тема закрита для обговорення чи просто солдатам заборонили про неї говорити.

Зустрічаю біля госпіталю знайомого, питаю чи щось знає про випадок суїциду в госпіталі на вулиці Чехова? Каже що вперше чує.

Добре, не нав’язуюся більше до людей, пробую шукати інформацію в Інтернеті. Таки інфа про суїцид правда.

Дійсно, у ніч із понеділка на вівторок в госпіталі на вулиці Чехова чоловік років 43-ох відкрив вікно і здійснив самогубство.

Що чи хто спонукав його до цього року? Кажуть, що людина була з Вінничини, у чоловіка виявили проблеми з психікою і відправили в госпіталь.

Вже наступного дня воєнний мав проходити медичну комісію, але так йому її дочекатися не вдалося.

Ну, і найцікавіше, вже покірний в зоні АТО ще не бував.

Ця історія дуже і дуже дивна. Чому?

По-перше, з якої то причини чоловік мав покінчувати з життям?

По, друге, як хвору людину могли взяти в армію?

По-третє, чому так неохоче про цю трагедію говорять?

Автор статті: Vorobus.