Продовжуємо… І на цей раз будемо говорити про суспільну проблему, яка вже неодноразово піднімалася на багатьох інтернет-ресурсах.
Пов’язана вона переважно із молодими людьми, які з часом починають створювати стосунки та їх узаконювати.
Останнім часом серед громадськості чув багато розмов про те, а чи варто взагалі жінці брати прізвище чоловіка.
Одні кажуть що таки варто, інші – що ні, а що це дає?
Блог Воробуса вирішив не сидіти в стороні, а в даній публікації висловити свою точку зору по цьому питанню.
Як завжди, в автора блогу є дві сторони медалі.
Перша – брати після одруження прізвище чоловіка таки треба:
1. Ну, перша за все – це повага жінки до чоловіка.
Якщо половинка хоч трохи любить та поважає свого коханого, то вона не буде сперечатися, а перейде на прізвище чоловіка. А останній, як відомо, це опора сім’ї.
2. Одна сім’я – одне прізвище.
В новоствореній сім’ї немає бути розбіжностей. Якщо жінка вийшла заміж, то вже і переходить на прізвище чоловіка.
3. Традиція.
Ще з часів царя Гороха було так заведено, що коли жінка виходить заміж за особу протилежної статі, то вона автоматично переходить на прізвище чоловіка. Кажуть, що наших предків треба поважати, тому й слухатися їх також потрібно.
Друга – переходити на прізвище чоловіка не треба:
1. Клята бюрократія.
І хто придумав подібний звичай? Бюрократичні закони потім створюють безліч геморою.
Одразу ж після зміни прізвища жінка має міняти внутрішній, закордонний паспорт, підтверджувати свої дипломи, свідоцтва, зрештою документи на хату тощо.
2. Прізвище – це не головне в житті.
Багато хто вважає, що ці банальності – це дрібниці. Головне щоб у сім’ї було кохання, секс, діти. Як ще в нас люблять говорити – має бути гармонія. А чи хоче жінка міняти прізвище чи ні – це вже її право.
От для прикладу Ігор Воробус знає таку пару, де чоловік заради дружини взяв і змінив прізвище на її. Багато хто цей крок засуджує, але парі начхати.
Люди кохають один одного, а думка громадськості їх не цікавить.
А як ви, читачі блогу, відноситеся до процедури переходу жінки на прізвище чоловіка. Це робити обов’язково чи ні? Цікаво було би послухати і вашу точку зору.
P.S. У найближчих публікаціях тему зміни прізвища ми продовжимо. Дочекайтеся….
Автор статті: Vorobus.
Вважаю що це необов’язково, але й заборонити це теж не варіант. Що до бюрократичних ідіотизмів варто ще додати проблеми, які можуть виникнути за кордоном, наприклад при можливій зміні громадянства. В деяких країнах де такої традиції давно вже нема вимагають реєстрації на дівоче прізвище. І тоді доводиться все починати спочатку.
А я вважаю, що треба брати прізвище чоловіка. Виключення становлять випадки, коли прізвище чоловіка ну зовсім немилозвучне чи навіть образливе. Звичайно, до того ніхто нікого не примушує. Але з чоловіковим прізвищем якось приємніше – адже створена нова сім”я. До того ж, у діток татове прізвище зазвичай. А коли мама приходить на шкільні збори, треба завжди пояснювати, що ти, наприклад, Петренко Олеся, але є мамою Васильчук Іванка. Що у вас повноцінна сім”я, просто всі на різних прізвищах. Як на мене, то тут незручностей більше. Саме в нашій країні.
Когда молодые люди женятся, то лучше всего обоим взять фамилию президента страны. Так страну уважат, и семья будет на одной фамилии. А вообще зачем менять фамилию,без надобности все это.