Походження назви гори Сивуля - Блог про Львів

Походження назви гори Сивуля

Сивуля

Незважаючи на те, що у найближчі тижні Воробус не планує вилазок в гори, про них будемо і надалі говорити на блозі.

От буквально вже зараз знову згадаємо подорож на гору Сивулю, яку вашому автору та компанії вдалося зробити на свято Незалежності нашої країни.

Вкотре скажу, що такої неймовірної краси гір, яка вимальовується із вершини хребта Сивулі я вже давно не бачив. Мабуть з часів відвідин Чорногірського хребта.

Але, як кажуть, це було давно і не правда. Ми ж сьогодні поговоримо трохи на іншу тему.

Під час підйому на вершину Сивулю наш колектив супроводжував пан Володимир. Він настільки досвідчений турист, що розрахував все: і яка погода буде, і скільки їжі брати, де ночувати тощо.

Проте, Воробус його все рівно підколов, а сталося це тоді, коли ми якраз ночували під Сивулею.

Сидячи ввечері біля вогню ми багато говорили про підйом на Сивулю, яка висота цієї вершини, чи важко йти і так далі.

І тут в один момент Воробус перебив «батю» і запитався наступне, а звідки пішла назва Сивуля?

Пан Володимир задумався і не зміг дати вичерпну відповідь на це запитання додавши, цитую: «Ти знаєш, я точно не можу зараз пригадати, от приїдеш, Ігоре, у Львів залюбки прочитаю у твоєму блозі про це».

Також читайте:   Воробус їде на гору Говерлу

Прохання виконую…

Так звідки пішла назва вершини Сивуля?

Існує дві версії походження назви:

1. Вершину назвали так тому, що як хребет, так і вся вершина вкрита каміннями від яких все навкруги посивіло.

І справді, каміння там дуже багато. Воробус за два повних дня вже думав здуріє від них. Йдеш, а під ногами каміння, каміння, каміння….

2. В честь дівчини.

Якої саме дівчини? Існує легенда, що колись давно-давно, в краях Сивулі знайшли посивілу від страху й неволі дівчину-королівну.

Одного разу красиву панянку схопили татарські ординці і довго тримали у неволі високо в горах. Дівчина ніяк не могла вирватися з полону, постійно молилася до Бога і саме Він допоміг їй згодом втекти і вижити у непростих умовах.

І таке буває…

Обидві версії цікаві, але я все ж схиляюся більше до версії з каміннями, які надають вершині свого колориту.

Якою би версія не була, раджу хоч раз в житті побувати в цих краях. Найкраще це робити коли ще нема снігу. Тоді і все роздивитися навкруги можна як слід.

І це ще на сьогодні не все. Залишайтеся з нами, незабаром продовжимо…

Автор статті: Vorobus.



Також раджу прочитати:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*