Вихідні наступили, а це означає, що настав час порадувати наших читачів черговою публікацією на блозі. І це, незважаючи на те, що так ліньки щось зараз робити.

Треба… Люд потребує інформації….

Отже, розпочнемо з оперативної інформації. Справа у тому, що саме сьогодні у рамках другої ліги аматорського футзалу Львівщини команда за яку виступає Воробус – «Нові Імена» грала проти колективу – «Львівські Резерви».

Після того, як наша команда у минулому турі з тріском програла «АК Старява» хлопці на звітну гру налаштовувалися по-іншому. Треба було перемагати, щоб не відпускати у турнірній таблиці команду «Бастіон-2».

У порівнянні з минулим туром до складу повернулися такі гравці як: Тарас Николишин та Олесь Великий, які добряче оживили гру в атаці.

Не хочу описувати всіх моментів цієї гри, а краще зосереджуся на недоліках нашої команди. Команду критикувати треба, бо саме після цього вона має заграти краще.

Досі не можу зрозуміти як ми сьогодні після переможного першого тайму (вдавалося нам все), так просто програли 2-й тайм цієї гри.

Розпочали «Нові Імена» впевнено, всі гравці без виключення боролися за кожний м’яч, створювали велику кількість моментів, забили три голи без відповіді.

Здається все, перемога в кишені, але не знати чого в другому таймі нашу команду немов би підмінили. Паніка з початку першого тайму, незрозумілі помилки в захисті, провали і ми отримали у свої ворота 3 голи без відповіді.

У принципі, вся перевага нашої команд зійшла нанівець.

Почали ризикувати… Після 3-3 «Нові Імена» переходять на гру в 5-ть польових і отримують четвертий гол у свої ворота.

Помилка? Важко сказати, можливо й так. Наш польовий гравець не встиг помінятися зі мною. Але, тим не менше, враховуючи розвиток сучасного футзалу, можу сказати, що п’ятий польовий – це сучасність. Його інколи треба випускати навіть для того, щоб збити темп гри, який задає суперник.

Потім «Нові Імена» зібралися, відігралися і якби наші гравці були більш влучнішими на завершальній стадії, то могли би й виграти.

А так, лише нічия, яка думаю більше задовільнила суперника.

Враховуючи перемогу нашого основного конкурента за перше місце – команди «Бастіон-2», можу сказати, що саме цей колектив тепер вважається фаворитом змагань, а ми будемо пробувати до них дотягнутися.

Хоча, можу сказати відверто, після сьогоднішньої гри я в команду вірю. Вже не було криків один на одного як у матчі з «Ак Старява». Була згуртованість.

Будемо з кожним матчем додавати, принаймні на це надіюся.

Тепер кілька слів про свою гру. На сьогоднішню гру Воробус вийшов попри повну заборону лікарів. Ризикував…. Але, я не міг кинути команду у важкі часи. Шкода, що не вдалося відіграти на нуль. Перший тайм вдався краще, другий вийшов змазаним.

Але, думаю, за 10-ть днів я буду здоровим.

Далі буде…

Автор статті: Vorobus.