Бульбафест. День другий

Картопляфест

Збирання урожаю картоплі продовжується і далі я знову надаю слово нашому читачу з ніком – kosmonavt. Як відомо, він поїхав копати картоплю на так званий – Бульбофест, де з ним почали відбуватися цікаві пригоди.

Ось цитата хлопчини на завершення першого з двох днів:

Логічним завершенням цього дійства було те, що половина учасників напилась, а автор даної історії в силу своєї молодості поїхав шукати Пригод до Радехова, де звісно з легкістю їх знайшов, і приїхавши назад до села був з рештою вже на одному рівні.

Так відбувся перший день фесту.

На черзі день другий.

Зранку на диво прокинувся сам, голова не боліла,тільки от пити дуже хотілося,чогось холодного і мокрого.

Але почалося все стабільно. Кава і на город, в другий кінець села допомагати одній тітці. Специфіка була така,що в три рази менше людей ніж вчора і замість землі щось дуже схоже на пісок.

Мабуть після одного з сильних дощів. У давнину тому ця частина села і була названа “болото”. Менше з тим. Стали ми там збирати картоплю. Трактор той самий, емоції відповідні попередньому дню, але після вчорашнього вже не так було все легко і просто,тому Пригода майже весь час повзав по тому піску на колінах, так було зручніше. А тепер Гвоздь програми – баба Люба.

Щоб ви собі розуміли, це жіночка років трошки за 50 параметрами 150 росту і ваги трохи менше,умовно називав її “Женщина-паралелепіпед”.

Ну ми троє стали в рядки і збираємо, а ця диво-жінка з неймовірним стажем в цій справі і мотикою в руках давала фору трьом молодим і фізично здоровим людям. Після того як я побачив її темп і ефективність роботи, в мене виникло враження, що народилася баба Люба або в рік Коня або в рік Миші по китайському календарю, бо на мою особисту думку звичайному homo sapiens таке не під силу.

Підсумком було те, що по завершенні роботи в мене не було ні сили, ні бажання їхати до Львова,а таки вистачило мене, щоб на голому ентузіазмі з мрією про душ і м’ягкий диван доїхати на велосипеді назад.

Сьогодні оце прокинувся, живий і здоровий на диво, з деякими ранами на правому плечі, бо на ньому мішки носив на голий торс, але моя улюблена тітка навантажила мене гостинцями, як воно буває в селі, і три сумки в дві руки поїхали до Львова.

Отакий от в мене був #бульбафест. Дякую за увагу і за витрачений час на його прочитання.

Автор статті: Kosmonavt.



Також раджу прочитати:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*