Як і обіцяв, продовжуємо…

І далі трохи філософії від Воробуса. Мене, особливо, в дощову погоду інколи пробиває на щось таке.

А пов’язана ця філософія сьогодні не з чимось іншим, а з людськими проблемами, які є у майже кожної людини.

Спершу коротенький вступ.

Воробус трохи прихворів, настрою, відповідно, взагалі нема, тому повертався в п’ятницю роботи якимось депресивним. Нічого серйозного нема, але тим не менше хвороба прогресує.

Ще й погода не така як треба.

Йду я такий собі задуманий аж раптом зустрічаю знайому. Щось ми так розговорилися, розказав їй чому не в гуморі й вона мені розповіла цікаву притчу.

Стосується вона якраз проблем.

Так от, одного разу на занятті вчитель увійшов в клас до своїх учнів зі стаканом води. Звісно, що вони здивувалися для чого він це зробив. Сиділи тихо й аж раптом вчитель задає питання, а яка вага цього стакану?

Учні відповідали по-різному.

Хтось казав що 100 грам, хтось що 150, хтось що 200 й так далі. Точну вагу, звісно, ніхто сказати не міг адже треба його ставити на вагу. Ваги не було…

Та суть не у вазі, а в тому, скільки часу зможе людина стояти з цим стаканом у руці.

Вчитель продовжував далі й задав запитання учням, а скільки ж часу він зможе протриматися з цим стаканом у руці?

Знову ж таки відповіді лунали різні: хтось казав годину, хтось пів дня, хтось день і так далі.

На що вчитель відповів, що все залежить від того якої ваги цей стакан і яка сила волі у людини. Вага ж його точно не змінюється.

Яка суть цієї притчі?

Так само і у житті.

В ньому, як відомо, є як спади так і піднесення. Так от, на рахунок проблем. Якщо будете тримати їх в голові кілька хвилин – це нормально.

Будете думати про них більше часу – почнете відчувати біль. А якщо ж все затягнеться, то ці проблеми просто паралізують вас як стакан від якого затерпне рука.

Хочете ви це чи ні, але стакан з стакан з часом треба буде або поставити, або ж випити з нього воду.

Важливо обміркувати ситуацію і зробити висновки, але ще спробувати відпускати ці проблеми від себе в кінці кожного дня, перед тим як ви йдете спати.

Тоді ви без напруги щоранку зможете прокидатися свіжими, бадьорими і готовими впоратися з новими життєвими ситуаціями.

З дівчиною ми попрощалися, Воробус все обдумав, ліг спати й вже наступного дня прокинувся з кращим настроєм. Хвороба потрохи почала мене покидати, за неї перестав думати й почуваюся зараз значно краще.

Як бачимо, притча діє. Тому, якщо у вас щось колись не виходить – неодмінно її перечитуйте ще раз і ще раз.

Автор статті: Vorobus.