Воробус і далі культурно розвивається і на цей раз автор вирішив сходити на фотовиставку “Пізнаймо світ через музику і дотик”, яку проводить в ці дні молодий, але вже достатньо відомий фотограф – Роман Тупись спільно із організаторами Шостого Міжнародного фестивалю органного мистецтва «Діапазон».
Відбувається вона у Будинку органної та камерної музики, що знаходиться на вулиці Степана Бандери й триватиме до 23 жовтня включно. А розпочалася вона, до слова, у перших числах цього місяця.
Метою цієї виставки є привернути увагу людей до проблем незрячих, а також показати, що і людина, яка не бачить, теж має можливість повноцінно жити, творити, бути щасливою та допомагати іншим.
Тут одразу ж згадуються мені слова однієї старшої людини, яка колись казала, що не варто скаржитися на життя, а просто ним насолоджуватися.
Усі фото в рамках цього проекту були зроблені в один день, у різних локаціях міста Львова, починаючи зранку і завершуючи ввечері, коли вже сонце зайшло.
На світлинах Романа Тупися зокрема представлено роботу Ресурсного центру освітніх інформаційних технологій для осіб із особливими потребами Національного університету “Львівська політехніка”, а також фото тих, кому він допомагає.
Розглядаю уважно світлини, а їх там багато. Спеціально про них розповідати і показувати фото не буду, щоб ви сходили туди й самі все побачили на власні очі.
Напишу лише кілька підписів до світлин:
«Бачу і вирішую», «Радісна зустріч», «Вони допомагають їм бачити», «Відчуваю, що це моє покликання – допомагати», «Голос книги», «Очі незрячих» та багато інших. Всі вони підписані на двох мовах: українській та англійській.
Я ж скажу, що через мить зустрічаю самого Романа.
Спілкуємося на тему виставки і він каже наступне, цитую:
Незважаючи на різноманітні труднощі, які виникали у процесі зйомки, не шкодую жодної хвилини того дня, який витратив на фотозйомку. Насправді отримав набагато більше — неймовірний енергетичний заряд від всіх тих, із ким зустрівся, спілкувався, фотографував. Бо фото – це не лише техніка, а й спілкування. Важко виділити когось окремо – це неможливо. Кожна світлина має зміст, як і кожна людина.
На кінець нашого спілкування пишу свої враження у книзі відгуків. Сподіваюся автору фотографій він сподобався.
Автор статті: Vorobus.
Написати коментар