Насиченим видається для Ігоря Воробуса тиждень, адже окрім роботи ще й вдалося подорожувати.

І перше про що я розповім, так це про вчорашнє катання на горі Тростян.

Довго вагався чи взагалі туди їхати, адже по традиції люблю починати сезон на Буковелі.

Проте, здоровий глузд таки переміг, погода не підкачала й вчора ваш покірний відкрив для себе черговий лижний сезон.

На цей раз їхати на Тростян ми вирішили на автомобілі. Висловлюю подяку – п. Андрію за те, що терпів нас як в дорозі, так і під час покатульок.

Дорога була важкою, адже цілу ніч падав сніг, а коли ми минули Стрий, то там ставало їхати все важче й важче.

Тим не менше, близько половини на 9 ранку Воробус і компанія вже були в Славське.

А тут вже хто натягав ланцюги на колеса, хто ходив за лижами на прокат, а хто просто милувався красою Карпат.

Поруч на це все діло дивилися водіїв «уазіків» для яких ця пора зараз золота. Згодом вони будуть мати кого везти вверх, але це буде потім.

Ми ж зачепивши ланцюги на колеса поїхали до кріселка. Як виявиться згодом, далі нього заїхати не зможемо. Причина – сильні снігопади й ожеледиця.

Хоча, це й так добре. Швиденько поснідавши та зібравши всі речі Воробус, Тарас, Антон, Андрій та Оксана вирушили на катання.

Денний абонемент на Тростяні коштує 330 гривень, плюс 30 гривень треба дати за карточку, яку в кінці дня здаєш і отримує гроші назад.

До речі, Тарас наголошує і я буду це робити. При купівлі абонементу вимагайте у касира чек, адже якщо ви загубите картку саме чек дозволить швидко відновити ваш скіпас.

Все готове до катання, сідаємо на кріселко й наша подорож розпочинається. Коли їхав наверх, то просто не міг відвернути погляд від краси Карпат.

Як же, все-таки, у нас гарно.

Якихось двадцяти хвилин і я на верху гори Тростян. Мороз відчувається.. та про нього забуваєш коли починаєш їхати на лижах.

Снігу на горі дуже багато, плюс протягом дня він неодноразово падав.

Розпочати своє катання вирішив з чайник-трасе. Така собі прогулянка завершилася казусом для мене.

Все-таки, вже зараз розумію, що треба було брати з собою лижі для фрірайду, а не звичайні карви. Відповідно я розігнався, не врахував великий покров снігу й на розвилці де треба їхати на Захід так впав, що люди, які були поруч просто отетеріли.

Чи залишився живим Воробус та інші приколи катання на горі Тростян 3 грудня 2016 року читайте в другій частині розповіді.

Автор статті: Vorobus.