Нарешті добралися мої руки до клавіатури й далі розповім про те, як я з друзями їздив у столицю Чеської Республіки місто Прага.

Звісно, перед тим як кудись їхати завжди читаю відгуки в інтернеті, питаюся друзів як вони їздили. Треба ж бути готовим до всього.

На цей раз вирішив не зраджувати хорошим традиціям й скористався послугами перевіреного перевізника «LeoExpress». Квитки на автобус, а потім потяг (треба робити пересадку в чеському містечку Бугомін) купили за три місяці до поїздки.

Чому так? Тоді вони були дешевшими, а коли народ починає викуповувати квитки більш активніше, то збільшується попит на місця, а, отже, й росте ціна.

Тому, як не крути, а 10 євро на одному квитку зекономили.

Не знаю як для кого, а їхати вдень мені набагато легше ніж вночі. Зрештою, мої попутники з цим також погодилися.

Враховуючи те, що було чотири вихідних дні, повна завантаженість автобуса мене не здивувала. Добре що хоч кордон ми пройшли достатньо таки швидко. Традиційно автобуси цієї компанії їдуть через пункт пропуску в Грушеві.

На цей раз «LeoExpress» поїхав через «Медику» й ми пройшли кордон досить швидко.

Польща…

Сніг потрохи почав зникати, а ближче до Кракова його й взагалі не стало. Навіть скажут більше, на вулиці істотно потеплішало й можна було ходити не те що без головного убору, а й навіть без куртки.

За Чехію й взагалі мовчу. Ця країна зустріла нас теплою погодою й +17 градусами тепла. Але, це було потім, а поки що ж нас очікувала пересадка на потяг. Цікаво було глянути на нього.

Автобус довіз нас до залізничної станції містечка Богумін, звідки ми й сіли у потяг що прямував до Праги.

Потяг як і автобус чорного кольору. Не помітити його на пероні важко. У салоні зручні сидіння, привітні провідники. Прикол був лише з туалетами.

Не знаю що там у них зламалося, але часто таке бувало, що люди заходили у нього, коли горіло зелене світло, а там хтось сидів. Буває…

Якихось 4 години від Богуміна до Праги минули немов 5-ть хвилин. Потяг їхав швидко й цікаво було глянути на ті місця, де ти ще ніколи не бував.

Якщо чесно, то думав, що після такої тривалої подорожі з пересадками я буду ні риба, ні м’ясо, але вийшло якраз навпаки.

Скажу навіть більше, назад ми купили квитки спеціально так, щоб ще прогулятися затишним чеським містечком й відпочити перед тривалою дорогою на автобусі.

По-перше, на одному квитку людина економить ще 10 євро. По-друге, має можливість відпочити перед далекою дорогою.

Звісно, що вже по приїзді у Львів ми були втомлені, але подорожувати таким чином нам сподобалося. Та й людей по дорозі назад було не багато.

До речі, кажуть що цей перевізник незабаром покине Україну. Чутки? Не думаю.

Автор статті: Vorobus.