Львівська “Енергія” двічі перемогла хмельницький “Сокіл” - Блог про Львів

Львівська “Енергія” двічі перемогла хмельницький “Сокіл”

Енергія перемогла Сокіл

У ці вихідні в Україні розпочалися поєдинки плей-офф чемпіонату України з футзалу. Звичайно, що вся увага львівським вболівальників цього виду спорту прикута до матчів за участю місцевої «Енергії», яка на стадії 1/4 фіналу змагається з хмельницьким «Соколом».

Перші два поєдинки, які відбулися вчора та сьогодні майданчику «соколят» принесли перемогу підопічним Валерія Легчанова.

У першій грі була здобута перемога – 3:1, у другій же звитягу «енергетики» отримали лише після додаткового часу – 3:2.

Та про все по-порядку.

Отже, у вчорашній грі господарі паркету особливого супротиву чинили. Вже у дебюті гри зелено-білі зуміли забити три швидкі голи, які кардинально вплинули на результат усього поєдинку.

Не скажу, що «Сокіл» не старався. Вони то хотіли, але не могли. У порівнянні з першою частиною чемпіонату, це зовсім інша команда. Для прикладу, у підопічних Романа Ковальчика немає належного рівня воротаря.

Не в обіду їм сказано, але у вирішальні моменти вони не виручають свою команду.

Поступово перейдемо до другої гри, яка відбулася сьогодні. Цього разу «Сокіл» зумів дати належний бій нашій команді. Але, але і знову ж таки але. Все вирішила помилка молодого воротаря хмельницької команди.

Також читайте:   Воробус на мажорній ноті завершує футзальний рік

Удар з кута від Степана Струка потрібно відбивати, а не пропускати ще й між іншим. Щодо гри, то в другому матчі чвертьфінального протистояння «енергетики» виглядали якимись втомленими, а «Сокіл» сподобався.

Все-таки, командам важко звикнути грати дві гри підряд. У регулярному чемпіонаті такої практики то не було.

Тим не менше, радує, що вдалося здобути важливі перемоги й з хорошим запасом готуватися до наступних матчів.

«Енергія» перемогла, повела в серії – 2:0 й тепер найближчої п’ятниці, 30 березня має оформити перепустку в наступний раунд змагань. Якщо ж не вдасться це зробити, то 31 березня відбудеться четверта гра в серії.

P.S. Окрема мова про рукостискання команд. Особисто для мене дивитися на те, як команда господарів в кінці гри (окрім Хамданова) не подає руки суддям та супернику – це повний маразм. Який приклад футзалісти подають молодому поколінню, які дивляться гру «5 на 5»?

Автор статті: Vorobus.



Також раджу прочитати:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*