Черговий день розпочався й далі знову будемо говорити на цікаві теми. Будуть стосуватися вони теми туризму, адже, як і обіцяв, ваш автор знову подорожує.

На цей раз вдалося відвідати водойму в 25-ти кілометрах від Львова – Ясниський кар’єр. Про те, як я там відпочивав окрема тема. Зараз же про добирання додому. Не знаю чому, але чомусь без пригод не можу.

Так склалися обставини, що їхати до Львова прийшлося своїм ходом. З кар’єру до автобусної зупинки йти хвилин так зо тридцять. Пощастило що колега підвіз мене на мотоциклі.

Прощаюся з ним й починаю думати як їхати далі. Прийшов у магазин, починаю розпитувати за місцеву маршрутку. Казали мені люди що вона існує, але дуже погано їздить. Продавчиця підтверджує слова моїх друзів. Справді, 144-а їздить до Ясниськ, але інтервал руху приблизно раз на дві години.

До слова, ця ж продавчиця підтвердила, що маршрутка поїхала до міста Лева хвилин двадцять тому. Ну, все. Прийдеться чекати на невідомо що.

Що ж робити? Логічно біля магазину зупиняється багато автомобілів, пробую напроситися до них.

З першого разу мене ніхто брати не поспішає. І лише на третій раз жіночка на авто запитала, цитую: «Які у вас проблеми, нема грошей?». Та якби ж то, гроші є, але чим доїхати?

Погоджуються мене підвезти до села Бірки. Саме з цього населеного пункту була сім’я. Поки їхали, то пара розпитувала мене за кар’єр.

Проїхали дорогу, яку ремонтував ще, мабуть, Данило Галицький. Розумію, що йти пішки тут було б не дуже.

Ось вони Бірки, висловлюю слова подяки. Але, ж треба йти чи то їхати далі. З Бірок до Брюхович йти два кілометри. Розумію, що намагатися зупинити нове авто немає змісту. Дійти б до Брюхович, а там вже й можна сісти на маршрутку.

По дорозі зустрічаю якогось п’яного. Чоловік жаліється на президента, на владу, навіть запрошує на пиво.

Розумію, що ці випадкові зустрічі до добра не доведуть. Люб’язно дякую і йду далі. За деякий час прийшов у Брюховичі. «Попахує» цивілізацією, але й звідти виїхати на громадському транспорті не так то просто.

Розпитую місцевих. «Тільки що поїхала маршрутка до Львова, наступна буде за годину», – каже одна пані. Складається таке враження що я не виїду звідси ніколи. Хоч бери і йди на чебуреки.

За декілька хвилин щастить. Через Брюховичі їхала сільська маршрутка, яка довезла мене до Львова. Точно не можу сказати, але близько двох з половиною годин на добирання дорога мені зайняла. Цікаво, але у салоні автобуса мене впізнав чоловік, яикй кликав на пиво. Цілу дорогу мене питав чому я таки не пішов з ним.

Тепер уявіть собі їхати на Ясниський кар’єр громадським транспортом. Поки заїдеш, буде вечір.

Питання, а чому так погано їздить 144 маршрутка?

Автор статті: Vorobus.