Черговий робочий тиждень завершився, а з ним і п’ятниця. Попереду вихідні, які обіцяють бути дуже й дуже цікавими.
Так, ми будемо святкувати свято Трійці, буде додатковий вихідний й можна буде як слід відпочити, але не лише святами житиме ваш автор.
Вже завтра, 15 червня, Ігор Воробус із великою делегацією вирушає у Польщу, а точніше у містечко Лодзь. Хто уважно слідкує за мною, ті люди знають, що нещодавно я вже бував у цих краях. Туди я їздив по роботі, а тепер їдемо підтримувати нашу молодіжну збірну у фіналі чемпіонату світу (!) проти Південної Кореї.
Було дуже важко дістати квитки, але нічого неможливого не буває. Тримаємо кулаки за наших. Такого шансу стати найкращою командою світу може й більше не бути.
Сьогодні ваш автор знову вернувся у великий спорт. Якщо чесно, то після виступів у «Майолі» я думав вже ніде не грати, принаймні влітку. У цю пору року я багато подорожую, але чомусь на запрошення з «Першою Приватної Броварні» я залюбки відгукнувся. Скучив з футболом і саме у вечір п’ятниці вийшов у старті нового чемпіонату, де «пивовари» грали з командою «Чигирин».
Приємно, що старий новий дебют вдався і ми перемогли з рахунком – 10:4. Звичайно, хотілося би зіграти на «нуль», але поки що я до цього не готовий. Попереду нові поєдинки, де суперники будуть ще серйозніші.
Кляті комарі
Не знаю як там кого, а вони мене дістали. Вони у хаті, вони під роботою, на роботі, на футболі, у транспорті. Вони усюди. Ще б так картопля родила як комарі, то взагалі б ціни не було. Сподіваюся під час цієї спеки вони трохи повмирають, а ні то я їх сам приб’ю.
Покатульки на велосипеді та великий живіт
Результат мого спортивного простою дався взнаки. У гори я не ходжу, футбол не граю й побачив, що почав набирати вагу й то так серйозно. Довелося пересісти на велосипед, пробувати крутити педалі, спалювати калорії й так далі. Давно я не їздив на двохколісному, тому далі обов’язково буде. Принаймні, кожного дня планую писати нові пости про свої пригоди не велосипеді.
Поганий настрій
Ох, і вчора у мене був настрій. Краще на мене в той час було не дивитися. Настав новий день, все налагодилося, вдалося залагодити деякі проблеми й з оптимізмом я дивлюся у майбутнє. Принаймні, сьогодні почав згадувати свою англійську. Для чого вона мені скоро побачите.
Життя триває, а з ним і з’являються нові пости на блозі, який зараз читаєте.
Залишайтеся з нами.
Автор статті: Vorobus.
Написати коментар