Коли ЛеБрон Джеймс виходив на матч проти «Філадельфії», то багато хто помітив на його кросівках напис «Mamba 4 life».

Це пояснювалось просто: у зазначеному поєдинку лідер «Лейкерз» міг обійти Кобе Брайанта у списку найрезультативніших гравців НБА за всю історію. Так і сталось. Наразі ЛеБрон Джеймс – третій у списку найкращих снайперів Ліги.

Він посунув саме з третього місця Кобе Брайанта. І наступного дня світ дізнався про трагічну загибель Кобе. Ось і не вір після цього в містику та якісь співпадіння…

Новина про смерть Брайанта стала для багатьох шоком. І для автора цих строк – так само. Тим більше, якщо врахувати той факт, що багато хто з моїх друзів знає, що я дуже давно вболіваю за «Лейкерз». Кобе не був моїм кумиром, оскільки я тоді (та і зараз), якщо брати до уваги саме НБА, рівнявся на Шакіла О’Ніла (другим моїм кумиром був Григорій Хижняк).

Але, безумовно, я не міг не поважати Кобе як гравця та одного з лідерів «Озерних». Свого часу Меджик Джонсон назвав КБ24 найкращим «Озерним» усіх часів. Так само як колись подібне звання належало самому Меджику, а до нього – Джеррі Уесту. КБ24 п’ять разів ставав чемпіоном НБА, двічі був олімпійським чемпіоном, вісімнадцять разів брав участь у Матчі Зірок НБА, з них сімнадцять разів – поспіль. Він був чотири рази визнаний MVP Матчу Зірок. Також він двічі визнавався MVP фіналу НБА. У 1997 році Кобе Брайант виграв Slam-dunk Contest (тобто, конкурс слем-данків у рамках Зіркового Уїк-енду). У 2020 році мів мав увійти до Залу Слави. Його туди введуть посмертно.

Про Кобе Брайанта можна згадувати годинами. Він завжди був максималістом. Йому не вдалося зрівнятися з Майклом Джорданом за кількістю чемпіонських титулів – КБ24 поступився Його Повітряності лише однією «гайкою». Зате Кобе обійшов Джордана за кількістю набраних очок за кар’єру. У Майкла, який посідає тепер п’яту сходинку, 32292 пункти, у Кобе – 33643. На один пункт Брайанта вже обійшов Леброн Джеймс. А попереду – лише Карл Мелоун та Карім Абдул-Джаббар.

Проте, це вже інша історія…

Зараз можна багато думати про те, що було би, якби не доленосний трейд, внаслідок якого Брайант, якого «Шарлотт» обрав під загальним 13-м піком (що приємно – тоді під 12-м піком «Клівленд» обрав українця Віталія Потапенка, і цей пік деякий час вважався рекордним для європейських гравців), отримав пропозицію обміну від «Лейкерз», і юний представник Пенсильванії поїхав підкорювати Каліфорнію. Це пізніше він у своєму короткометражному фільмі «Дорогий баскетбол», який отримав «Оскар», скаже про те, що мріяв грати за «Озерних» та закидати переможні м’ячі у кошики на «Форумі» (саме на цій арені «Лейкерз» проводив свої домашні матчі до 1999 року, поки не переїхав у «Стейплз Центр»).

А тоді, у 1996 році, мрія тільки почала втілюватись у реальність. Можливо, керівництво «Шарлотта» шкодує про цей обмін, адже Кобе цілком реально міг стати справжнім франчайзменом «Хорнетс». Однак, він став франчайзменом не тільки «Лейкерз», а й усієї Ліги загалом. І це – при тому, що тоді було багато людей, які були гідні цього високого звання – Тім Данкан, Рей Аллен, Пол Пірс, Аллен Айверсон… І якщо раніше НБА асоціювалася з Майклом Джорданом, то після того, як Його Повітряність завершив кар’єру, саме з Кобе Брайантом почала асоціюватись найсильніша баскетбольна ліга світу.

Далі буде…

Автор статті: Terentyev.