Погода явно зіпсувалася й сьогодні не те, що не хочеться виходити на вулицю, а й собаку порядний господар не випускає з хати.

Чого не скажеш про учасників масштабного марафону під назвою – GRAND PRIX LVIV HALF MARATHON 2016, який сьогодні, 6 листопада проходив у місті Лева.

Протягом 3 годин людям (близько 1300 учасників, з них 20-ть іноземців) треба було подолати 21 кілометр дистанції і це, увага, при проливному дощі.

Воробус колись чув що щось таке буде відбуватися у нашому з вами місті, але ж забув що це було як сьогодні.

І якби не похід у магазин за пивом, то й би не знав, що люд масово бігає під дощем.

Марафонців я зустрів на вулиці Пекарській. Вони якраз спускалися з вулиці Пекарської й пробігаючи її частину повертали на братів Тершаківців.

Як виявляється дистанція вулицями міста була досить таки великою, адже місто у питанні транспорту було паралізоване.

Звісно, що центром бігати – це добре, але ж і з транспортом також треба якось все обдумувати краще.

А то потім бачив як водії сварилися з поліцією, що їх змушують доїздити до певної точки, а потім вертатися назад.

Та, повертаюся таки до марафону. Вдалося перекинутися словами й з кількома учасниками. Вони правда були не багатослівними, адже бігли, але ніхто не жалівся на втому.

Хоча, дивлячись на них складалося враження, що вони от-от впадуть.

Бігли люди різної вікової категорії: молодь, старші люди, багато дівчат. А дощ то посилювався.

Згодом ваш покірний ходив на гру чемпіонату України з футзалу в якому львівська Енергія зустрічалася з херсонським клубом Продексім. Так от, марафонців я зустрів вже на вулиці Костя Левицького.

Деякі з учасників вже ледве бігли. Далі цитую слова мого знайомого: «Я би напевно ще доплатив, але не біг. 21 кілометр – це є куди бігти».

Тут 10-ть пробіжиш і вже не знаєш що з тобою відбувається.

Проте, як бачите, так думають не всі. І, що цікаво, участь у марафоні була платною. Та й призовий фонд у змагань також є і складає 60-ь тисяч гривень.

Щодо Ігоря Воробуса, то у майбутньому також планую взяти участь у подібному марафоні. Головне щоб була сприятлива погода, а то якось мокнути не хочеться.

Цього року я був хіба що глядачем. Але, добре що нація оздоровлюється. Вже не сидить у генделиках.

Автор статті: Vorobus.