Мабуть, ні для кого не секрет, що ця вікова категорія є дуже важливою, адже саме в ній проводиться юніорський чемпіонат Європи. У категорії U-21 таких змагань, на жаль, нема (сподіваємось, що це тимчасово). Тому, до 19-річних у нас особлива увага.

Наразі у нас під цю категорію потрапляють хлопці 2001-2002 р. н. У FAVBET Екстра-лізі зараз грають (або ж заявлені за основні склади команд) кілька перспективних футзалістів. Це Денис Бланк («ІнБев», 2001 р. н.), Максим Сєхов («ІнБев», 2001 р. н.), Владислав Ліпчинський («Сокіл», 2001 р. н.), Богдан Токар («Сокіл», 2001 р. н.), Владислав Черниш («Сокіл», 2002 р. н.), Владислав Пєрвєєв («Сокіл», 2002 р. н.), Арсеній Гурєєв («Food Centre-СумДУ», 2001 р. н.). Можна було би, звичайно, додати сюди ще й Андрія Британа, який встиг дебютувати за основний склад «Урагану». Однак, про нього ми поговоримо нижче.

Також ми відзначаємо один важливий момент. Більшість гравців з тих, які будуть представлені тут – 2002 року народження. Тобто, у перспективі, якщо збірна України (U-19) потрапить до фінальної частини юніорського Євро, то вони матимуть шанси там зіграти. Однак, не згадати деяких гравців 2001 року народження, які в цьому сезоні ще потрапляють під вікову категорію U-19, ми не маємо права.

Микола Гуйван (воротар, «Ураган-2-КФВ», 2002 р. н.). Багато хто, мабуть, пам’ятає Миколу Гуйвана по виступу на Євро (U-19), де голкіпер другої команди «Урагану» проявив себе дуже добре. І навіть нікого не дивує, що саме він є капітаном нинішньої юнацької збірної України. І він по праву вважається одним з кращих воротарів у своїй віковій категорії. А взагалі треба сказати, що Гуйван почав заявляти про себе на повний голос ще у 2016 році. І за ці роки він тільки прогресував. Микола був основним воротарем юнацької команди «Урагану», яка ставала чемпіоном ЮЕЛ. І зараз він поступово стає основним голкіпером другої команди «Урагану». Тому, можна не сумніватися в тому, що незабаром Микола Гуйван цілком реально може не тільки постукати у двері «основи» «Урагану», а, можливо, і потіснити з воріт або Кардаша, або Колтка.

Ростислав Грицків (воротар, «Темп-Видники», 2002 р. н.). Цей голкіпер у цій віковій категорії був реальним конкурентом Гуйвана. Ростислав був основним воротарем КІВС «Енергія» (U-17) і навіть був заявлений за основну команду «енергетиків». Однак, наразі він захищає ворота команди «Темп-Видники» у Гранд-лізі Львівщини, а перед цим пробував свої сили в інших львівських командах. Тим не менш, незважаючи на це, варто зазначити, що Ростислав до цього разу залишається одним з найталановитіших футзальних воротарів у Львові. Серед його сильних сторін – високий зріст та чіткий вибір позиції. Непогано читає гру (мабуть, навчився цьому ще у Володимира Кардаша, коли той був основним воротарем «Енергії»). Для будь-якої команди Гранд-ліги Львівщини він буде знахідкою. Втім, вважаємо, що і на рівні FAVBET Екстра-ліги Ростислав не загубився би.

Богдан Бабенко (воротар, «Футзал-Дніпро», 2002 р. н.). Зірка цього воротаря яскраво засяяла на минулорічному «Chornomorsk Cup». Тоді Богдан отримав спеціальний приз від футзального порталу «5х5». Автор цього матеріалу вважає, що голкіпер команди «Футзал-Дніпро» цілком реально може поборотися з Гуйваном за місце стартового воротаря юнацької збірної України, до якої Бабенко, до речі, вже викликався. Сильні сторони цього кіпера – гра ногами, координація, вміння грати внизу (при тому, що він не маленького зросту). І оскільки зараз у Дніпрі немає команди рівня FAVBET Екстра-ліги, то залишається сподіватись на те, що на Богдана зверне увагу та команда, якій необхідний хороший воротар тут і зараз.

Руслан Будик (воротар, КДЮСШ «Барса», 2002 р. н.). Цей воротар – справжня «темна конячка». На жаль, автор цього матеріалу ще не встиг ознайомитися з грою цього стража воріт з Сумської області. Проте, вдалося поспілкуватися з наставником шосткінської «Барси» Владиславом Петренком, який розповів про головні ігрові якості Будика: «З негативних моментів, мабуть, треба відзначити відсутність серйозного досвіду саме футзальних змагань, хоча Будик має бажання розвиватися саме у футзалі, а не у великому футболі. Тому, досвід у цьому випадку – справа наживна. Головне – потрапити до досвідченого футзального воротаря, який би дав подальший поштовх для розвитку. З сильних сторін відзначимо його координацію та вміння грати ногами. Окрім того, Руслан непогано підключається до атак своєї команди у якості п’ятого польового гравця та має непоганий удар, що має бути непоганою опцією для команди, яка сповідує саме такий стиль гри.»

Назар Лютий (універсал, «Енергія», 2002 р. н.). Якщо хтось пам’ятає про Павла Скубченка з матеріалу про гравців з категорії U-21, то тут можна згадати ті характеристики, які були у Павла. Тому що всі ті чесноти можна віднести до Назара Лютого, який має прізвисько «Левове серце». І дійсно – він на паркеті справжній лицар, який нічого не боїться. Він ніколи не прибирає ноги та йде у стики, часто на межі фолу. Непоступливий у єдиноборствах, і своїм запалом він заряджає всю команду. Відповідно, у Назара є і лідерські якості. Однак, до основного складу «Енергії» Лютого запросили тільки нещодавно, тому що, на думку Назара Станкевича та Валерія Легчанова, Лютий був ще сирим та не готовим до «основи». Однак, якщо «Енергії» потрібен гравець, який водночас буде вести партнерів за собою та вигризатиме кожний м’яч для своєї команди, то це саме Назар Лютий.

Богдан Романчукевич (універсал, КІВС «Енергія», 2002 р. н.). Ще кілька років тому Богдан Романчукевич був одним з лідерів юнацької команди «Енергії». Однак, за словами Назара Станкевича, цей гравець останнім часом здав, і на провідні позиції вже виходять інші «енергетики». Тим не менш, незважаючи на деякий ігровий спад, Романчукевич все одно залишається одним з тих гравців, на яких треба звернути увагу. Мобільний, координований, з пасом та ударом – тобто, в принципі, у Богдана є весь арсенал, щоб зацікавити і «Енергію», і інші клуби FAVBET Екстра-ліги. Однак, для цього Богданові треба вийти зі свого ігрового спаду.

Олександр Дичук (універсал, «Ураган-2-КФВ», 2002 р. н.). За цим гравцем, так само як і за Миколою Гуйваном, автор цих строк слідкує з часів виступів у віковій категорії U-15. Вже тоді гра юнацької команди «Урагану», яка потім двічі поспіль вигравала Юнацьку Екстра-лігу, будувалася, зокрема, і на вмінні Дичука зіграти на «стовпа». А стартова четвірка «драконів» Титов – Роїк – Русин – Дичук наводила жах на всіх суперників івано-франківської команди. Якщо у попередньому матеріалі ми говорили про Петра Сенюка як гравця № 1 у своїй віковій категорії на позиції «стовпа», який може вирішувати задачі тут і зараз, то теж саме, тільки у віковій категорії U-19, можна сказати про Олександра Дичука. Це вже зараз готовий «стовп», який вже зараз може себе проявляти на серйозному рівні. Свого часу через свої габарити Дичук отримав від автора цього матеріалу прізвисько «український Сержао». І є, за що. Дичук вміє прибрати м’яч до себе, і відібрати цей «снаряд», коли Сашко приховує його від суперника. Окрім того, цей гравець непогано координований, внаслідок чого він може не тільки прийняти м’яч на «стовпа» та скинути його партнеру під удар, так ще і сам здатний розвернутись та небезпечно пробити. І в 90 % випадків це – гол. Тобто, до всіх переваг додаємо ще і бомбардирський хист. І все це робить Дичука дуже небезпечним гравцем біля чужих воріт.

Андрій Британ (універсал, «Ураган-2-КФВ», 2002 р. н.). Як ми і обіцяли, то доходимо до Андрія Британа, який встиг дебютувати в «основі» «Урагану». Безумовно, це стимул для молодого гравця. А заодно і своєрідний аванс. Та якщо подивитись на ігрові характеристики Андрія Британа, то можна сказати, що запрошення до основного складу відбулося не просто так. Він має хорошу техніку, по-футзальному думає на майданчику, а також непогано читає гру та бачить поле, миттєво приймає рішення. Тобто, це саме ті якості, які найбільше цінуються у вихованцях Академії НФК «Ураган», і саме завдяки ним Андрій вже за кілька років може стати гравцем основного складу «драконів».

Данило Сивак (універсал, «Галицька здоба», 2001 р. н.). Дуже цікавий персонаж. Перш за все, Данило звертає на себе увагу завдяки своїм габаритам, які дуже допомагають йому грати на позиції «стовпа». І коли Сивак грає на «четвірці», то відібрати у нього м’яч дуже складно. Цей гравець буде корисним тій команді, яка сповідує силовий футзал та якій потрібен саме такий «стовп», який може не тільки прийняти м’яч, взяти його під контроль та віддати в темп партнеру, а десь і продавити суперника. Це як раз те, за рахунок чого Сивак може здобувати результат для своєї команди. І тут головним є ще один момент: Данило постійно намагається прогресувати. У працелюбності йому теж не відмовиш. Тому, завдяки цим своїм якостям зазначений гравець «Галицької здоби» цілком реально може проторувати собі шлях на більш серйозний футзальний рівень.

Нікіта Єлфімов (універсал, «Галицька здоба», 2001 р. н.). Ще один представник «Галицької здоби». На відміну від багатьох гравців, представлених у ншому матеріалі, Нікіта Єлфімов вже має досвід виступів у FAVBET Екстра-лізі, де грав за хмельницький «Сокіл». Але потім повернувся до Львова. Трохи пограв за КІВС «Енергія», а зараз грає за «Галицьку здобу». І враховуючи те, що зараз у «пекарів» відбулись деякі кадрові зміни, то Нікіта цілком реально може зараз стати одним з лідерів «жовто-червоних». Проте, якщо врахувати, що Єлфімов вже встиг понюхати пороху у FAVBET Екстра-лізі, то немає сумнівів, що цей гравець буде намагатись повернутись на цей рівень. Для цього у Єлфімова є непогані характеристики: хороший удар з обох ніг, сильний у відборі м’яча та непогано підключається у якості п’ятого польового гравця. Єдиний недолік Єлфімова – це те, що він не завжди результативно завершує атаки своєї команди. Однак, це, вочевидь, пояснюється тим, що Нікіта – гравець оборонного плану. Тим не менш, з досвідом можна позбутись і цього недоліку, особливо якщо потрапити до правильних тренерів.

Владислав Сизик (універсал, «Любарт», 2002 р. н.). Про цього хлопця футзальна спільнота по-справжньому почула лише в цьому році. Однак, насправді, якщо ми кажемо про волинський футзал, то цей юний гравець «Любарта» вже встиг проявити себе значно раніше. Більше того – його голи навіть входили до топ-п’ятірки кращих голів туру чемпіонату Волині. Ось що нам про Сизика сказав кореспонденту «5х5» менеджер «Любарта» Дмитро Пасічник: «Сизик – це гравець, який з 15-річного віку вже виступав за нашу дорослу команду на міських та обласних змаганнях. Одразу було помітно задатки хлопця до футзалу. Швидкий, технічний гравець з хорошим ударом, і це все простежувалося в його грі. Він спокійно себе почував у грі з дорослими через швидкість мислення і прийняття рішень, що дозволяло комфортно себе почувати у грі проти дорослих. Вже в минулому році підпускався до ігор у Другій лізі чемпіонату України, а вже в цьому сезоні став повноцінним гравцем «старту». За останній рік, з приходом Сергія Піддубного, прогресував у розумінні та веденні гри. І це додало йому впевненості у власних силах і якості гри.». Від себе додамо, що Сизик став першим вихованцем волинського футзалу, який був викликаний до збірної України, незалежно від віку.

ладислав Бабанін (універсал, 2002 р. н.). Цей гравець чудово зарекомендував себе минулого року під час чемпіонату України (U-17) – Юнацької Екстра-ліги в цій віковій категорії тоді ще не було, оскільки тоді була ЮЕЛ (U-16). Він був лідером команди ДЮСШ Сумської районної ради, яку витягнув на друге місце у тому чемпіонаті. Думається, цього хлопця дуже добре запам’ятали, перш за все, львівські «енергетики», яким Владислав дуже серйозно дошкуляв. Але, на жаль, через те, що тоді рівень чемпіонату України (U-17) був відверто слабшим через те, що там грали тільки чотири команди (давайте все-таки називати речі своїми іменами – так воно і було насправді). Тому, незважаючи на те, що Влад виділявся, мало хто

На жаль, деяких хлопців, які реально могли би бути в цьому списку, український футзал вже або втратив, або ж ризикує втратити. Зокрема, мова йде про Владислава Цундера, Віктора Русина, Дмитра Титова та Вадима Роїка. Владислав Цундер свого часу по праву вважався одним з найсильніших воротарів серед хлопців 2002 року народження. Він визнавався найкращим воротарем Кубку Конференцій та був у складі збірної України 2002 року народження, яка вигравала «Montesilvano Futsal Cup». Так само, як, до речі, і Титов з Роїком та Русиним – про «ураганівську» четвірку ми вже казали. На жаль, ці три універсали зараз, скажімо так, відійшли в тінь. Хоча Дмитро Титов грав у чемпіонаті Івано-Франківська за «УКД Благо», але зараз він є гравцем «Прикарпаття» (U-19). Віктор Русин теж грав у чемпіонаті Івано-Франківська за «Галію», і навіть забивав за неї. Однак, зараз шлях Віктора спрямований на Польщу, де у нього є можливість обрати між великим футболом та футзалом. Зокрема, у нього є можливість бути заграним за одну з команд польської футзальної Першої ліги (щоправда, це, вочевидь, вже у наступному сезоні). Також у Віктора є можливість закріпитись в одній з команд польської футбольної Третьої ліги. І хоча сам Віктор зазначав, що хоче все-таки грати у футзал, та якщо доля його поведе грати у футбол, то нам лише залишається побажати удачі цьому гравцеві. Ось така доля тих гравців, які складали переможну стартову четвірку «Урагану-2002», якому не було рівних у Юнацькій Екстра-лізі. І чомусь автора цих строк не полишає думка, що якби вони залишились в «Урагані», то, можливо, вже зараз четвірка Титов – Роїк – Русин – Дичук могла би цілком реально феєрити як мінімум у Першій лізі. Можна згадати про ще одного цікавого гравця – Артема Палицю. Останнім часом про нього нічого не було чутно. Однак, є такий варіант, що, можливо, про Артема ми ще почуємо бодай би на рівні чемпіонату Одеси. Але чи буде це той Палиця, який подавав серйозні надії? Відповідь на це питання може дати тільки Артем.

Отже, це було знайомство з перспективними футзалістами у віковій категорії U-19. Тобто, з представниками тієї категорії, яка на даний момент є важливою в контексті чемпіонату Європи (U-19), який має відбутись у 2021 році. Нагадуємо, що там пріоритет буде віддаватись гравцям 2002 р. н.. Тобто, якщо подивитись на список згаданих нами гравців, то більшість з них є претендентами на потрапляння до фінальної частини Євро (U-19), якщо юніорська збірна України там опиниться. Однак, є ще одна важлива категорія людей, яка претендує на те, щоб потрапити на Євро. Це футзалісти 2003-2004 р. н., які зараз грають у віковій категорії U-17. І про них піде наша наступна розмова.

Автор статті: Terentyev.