Які фільми подивитися під час карантину. Частина друга

Фільми вдома

Чим зайнятися на карантині? Як один із варіантів - дивитися фільми. До Вашої уваги друга частина кінематографу від Артема Терентьєва.

1. "Крути 1918" - цей фільм вийшов рік тому та одразу став культовим, оскільки в ньому показані події 100-річної давнини, коли більшовицька Росія хотіла захопити столицю Української Народної Республіки - Київ (тут я хочу одразу передати великий привіт тим, хто досі вважає Харків першою столицею України - розплющте очі!). І, на жаль, ці події повторюється зараз. Інші герої, інша політична ситуація, але ворог - той самий. Якщо Ви досі не знаходите паралелі, то Ви - "сліпа дитина". У цьому фільмі, перш за все, виділю Олексія Тритенка. Знову ж таки - багато хто його знає за ситкомом "Коли ми вдома". Але тут у нього дуже серйозна роль, яка нічого не викликає, окрім поваги.

2. "Пропала грамота" - ну, а як же без неї? Як без цього легендарного фільму за мотивами одноіменного творінння Миколи Гоголя? Як без знаменитого "Козацького маршу", рок-версію якого нещодавно зробив гурт "Тінь Сонця"? Як без шикарної гри харизматичного Івана Миколайчука і без знаменитої фрази "Горілки пити не будемо!"? Ну, і, зрештою, як без "Танцювали риба з раком, риба з раком"? 🙂

3. "Захар Беркут" - тут рекомендую переглянути два фільми. Перший - той, який вийшов у радянські часи, де, до речі, також знімався Іван Миколайчук. Другий - той, який зняв Ахтем Сеїтаблаєв, і в якому знімався Роберт Патрік. Звичайно, за спецефектами та в плані сучасного погляду на легендарне творіння Івана Франка у фільму Сеїтаблаєва є фора. Але вважаю, що перша кіноекранізація цього роману розширить Ваш кругозір.

4. "Сто тисяч" - телевізійний спектакль. Можливо, багато хто згадає, як свого часу на телебаченні було популярно робити телеверсії відомих п'єс та спектаклів. Ось одна з таких телеверсій - за мотивами знаменитої п'єси Івана Карпенка-Карого. Вперше я цю телеверсію подивився у 10 класі (а це, між іншим, був клас з українською мовою навчання). Ми цю п'єсу проходили по шкільній програмі. Особисто мені було цікаво після прочитаного варіанту подивитись телеверсію. І знаєте - чомусь мені після перегляду саме телевізійного варіанту цієї п'єси трохи стало шкода Герасима Калитку, якого після того, як "Пропала земелька Смоквинова!", показали морально розчавленим. Якщо у Вас інша думка, то поділіться нею після перегляду, будь ласка. 🙂

5. "Хазяїн" - ще один телеспектакль за мотивами одноіменної п'єси Івана Карпенка-Карого. Подї цієї п'єси відбуваються через кілька років після того, як у Герасима Калитки "Пропала земелька Смоквинова!". Саммого Герасима Никодимовича, звичайно, в цій п'єсі немає. Але ж з п'єси "Сто тисяч" ми пам'ятаємо, як син Герасима намагався посвататись до доньки Пузиря, проте отримав гарбуза. За що Калитка тоді назвав Пузиря просто: "Ах ти ж, Пузир з горохом!". І в "Хазяїні" ми розуміємо, що головний герой - Терентій Гаврилович Пузир - це, вочевидь, і є той самий "Пузир з горохом". Невеличкий спойлер: особисто я люблю іноді переглядати цей спектакль заради однієї легендарної фрази: "Класична птиця - Рим спасла, а хазяїна погубила".

Приємного перегляду.



Також раджу прочитати:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*