Перспективна молодь з високими сподіваннями. U-17. Перша ліга. Частина перша

Перша ліга

Ми продовжуємо знайомити вболівальників з майбутніми зірками українського футзалу. Цього разу ми робимо акцент на категорії U-17, але вже не на Юнацькій Екстра-лізі, як ми це робили у минулому матеріалі, а на Першій лізі.

А там теж є, на кого подивитись. Там є гравці, які вже мають деякий досвід виступів у ЮЕЛ, а також представники команд, які здебільшого, орієнтовані на футбол. Однак, і в цих командах є гравці, які, на нашу думку, могли би вже зараз зацікавити деякі футзальні клуби. Тому, будемо знайомитись…

Максим Пономаренко (воротар, КДЮСШ-1 «Дніпро», 2004 р. н.).

Серед усіх воротарів, які були задіяні у Першій лізі (U-17), наш вибір випав на Максима Пономаренка. І це не просто так. Максим дійсно непогано проявляв себе протягом двох останніх сезонів. І у нього є можливість надалі прогресувати та бути на виду, адже він може ще у наступному році грати у віковій категорії U-17. І ніхто не здивується, якщо він і у наступному сезоні буде входити до когорти найкращих воротарів 2004 року народження. Що стосується його ігрових характеристик, то тут усе доволі цікаво. Перш за все, треба звернути увагу на те, що Максим – високий ворота. Однак, при цьому він непогано грає внизу. Цей воротар має непогану реакцію, а також може гарно грати ногами. За бажанням, він може підключатись п’ятим польовим, але тут головне, щоб його вчасно помічали партнери по команді. Загалом треба сказати, що на рівні Першої ліги (U-17) йому наразі, на наш погляд, практично немає альтернативи.

Олег Ратушний (універсал, КДЮСШ-1 «Дніпро», 2004 р. н.).

Цей хлопець, на жаль, не брав участі у матчах цього сезону. Однак, йому все-таки треба видати якийсь аванс. Перш за все, за виступами у сезоні 2018/2019 років. Але скажемо так: Ратушний заслужив місце у цьому почесному списку. Цей гравець і зовнішньо, і за манерою гри дуже схожий на Дениса Зеленкевича. Але це не єдиний плюс у характеристиці Ратушного. Цей гравець володіє нестандартним мисленням та непоганою технікою. І коли він з м’ячем, то складається враження, що м’яч ніби магнітом притягується до нього. Олег цілком реально завдяки своїм нестандартним діям може вирішити долю конкретного епізоду. Дуже шкода, що він не грав цього сезону. За тією інформацією, яка у мене є, Олег вирішив зробити вибір на користь футболу. Однак, у автора цього матеріалу все-таки є надія на те, що у наступному сезоні цей юний гравець повернеться на паркет та порадує нас своєю грою. А там, повірте, є, на що подивитись.

Олег Клепча (універсал, КДЮСШ-1 «Дніпро», 2004 р. н.).

Враховуючи те, що у цьому сезоні Олег Ратушний не грав за КДЮСШ-1 «Дніпро», то функції лідера команди з Черкас здебільшого виконував інший Олег – Клепча. І треба сказати, що він дуже старанно виконував свої лідерські обов’язки. Майже всі атаки черкаської команди йшли через цього гравця, а він, як справжній диригент, керував діями своєї команди та шукав оптимальне рішення для завершення атак. В основному, Олег грав на команду, асистуючи партнерам та віддаючи результативні передачі. Однак, він і сам може завершити атаку результативним ударом. Щоправда, тут треба також враховувати, що команда КДЮСШ-1 «Дніпро» робить акцент здебільшого на футбол, і тут Клепча має обирати, де йому краще. І якщо він обере футзал, то сподіваємось, що незабаром ми почуємо його ім’я на більш серйозному рівні.

Далі буде...



Також раджу прочитати:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*