Футбольний свисток

Свисток

Не забуваємо, що у нас на блозі є ще й така цікава рубрика як «Винаходи». Давненько автор цих рядків нічого там не писав.

Настав час заповнити цю прогалину.

Зокрема, у черговому пості поговоримо про футбольний свисток. Чи задумуватися наші читачі, а коли саме він з’явився у спортивній спільноті.

Трохи порився в історії. Так ось:

Ще 142 роки тому про такий елемент спортивної гри як свисток ніхто й не чув. До цього арбітри змушені були махати руками, дзвонити у дзвіночки, кричати й аж ніяк не свистіти у свисток.

Пов’язано це було з тим, що у ті часи рефері не повинні були втручатися в хід поєдинку з власної волі, а лише стежити за часом, робити інформативні позначки про хід матчу і допомагати у вирішенні спорів, які могли виникнути між граючими командами. Так само, не прийнято було запрошувати в якості рефері професіоналів.

В якості суддів могли виступати незацікавлені у результаті гри люди: лікарі, вартові чи навіть письменники. Так, відомий світу Артур Конан Дойл (написав серію книг про Шерлока Холмса) кілька разів судив футбольний матч.

Так тривало до 1878 року, коли на одному з футбольних поєдинків суддівство було довірено співробітнику поліції. Під час бійки, що виникла на полі він за звичкою засвистів у свій поліцейський свисток. Таке нововведення сподобалося всім і футбольний свисток став основним інструментом арбітрів.

Перший пластиковий свисток був виготовлений у Великобританії в 1914 році. А до цього англійці виготовляли їх з вулканізованої гуми з використанням закріплювача. Винахідником свистка прийнято вважати Джозефа Хадсона, майстра годинників і різних побутових речей, який у вільний від роботи час зміг створити цілу колекцію з сотні різних видів свистків.

Але, і це ще не все.

Для рефері свисток з кулькою був не дуже зручний. Шарик постійно застрявав в отворі або ж при попаданні вологи переставав коливатися.

Як варіант могли використовувати металеві свистки, але з часом люди зрозуміли, що вони травмонебезпечні. До мінусів таких свистків можна було також віднести холодну погоду. Під час неї вони могли прилипати до губ арбітра.

Сучасні свистки виготовляються з пластика, а замість кульки в них встановлюється своєрідна турбинка. Такі свистки видають характерні і досить пронизливі звуки. Щодо зовнішнього вигляду, за свою історію футбольний свисток істотно не змінився.

До речі, Ігор Воробус жодного разу не пробував себе у ролі арбітра. Тренером був, гравцем також, а ось суддею ні. Можливо пора спробувати?



Також раджу прочитати:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*