Чи бувало у вас таке, що ви чули саме у Львові незрозумілі слова. Здається – це наша рідна мова, все зрозуміло, але що це таке і з чим це їсти – проблемно зрозуміти.
Одразу ж хочу всіх запевнити. Нічого страшного в цьому нема. Це всього лише галицька говірка.
Нижче дам пояснення певній категорії сленгів, чи як там їх ще можна назвати.
Андрути – вафлі
Це слово завжди мене бентежило. Спершу думав, що це бігуді.
Балакати – говорити
Тут нічого складного нема. З цим словом ніколи не було проблем.
Бамбетель – старовинне ліжко.
Такі переважно зустрічаються у селах. Це ліжка з спинками.
Баняк – каструля
Вуйко, вуйна – на всім зрозумілу мову ці слова перекладаються як дядько і тітка. На Заході нашої країни говорять переважно вуйко, більше до центру вже чути «дядько».
Дефіляда
Це щось типу параду, свята. У Львові ще люблять казати всі збираємося та йдемо на дефіляду.
Зимно – холодно
Зупа – суп
Круте слово камізелька. Колись до мене приїздили в гості люди з Східної України, то вони довго не могли зрозуміти смисл слова камізелька. А це всього лише жилет, безрукавка.
Канапка – бутерброд
Канапа – це всім відомий диван, але на відміну від бамбетля, він не має спинок.
Кнайпа – це аналог нашого генделика, бару, одним словом місця, де можна побухати.
Кобіта – жінка, дівчина.
Але, у Львові – це переважно дівчина середніх років.
Коліжанка – аналог слова подруга, подружка.
Ксьонз – наскільки мені відомо це слово прийшло до нас із Польщі, але в селах Західної України його часто використовують у словесній розмові.
Криївка – сховище від загарбників, злодіїв, таке собі сховане місце.
Креденс – це моє улюблене слово. Це старовинна шафа із склом. Переважно там ховали посуд, тарілки.
Це не повний перелік галицької говірки. Далі неодмінно буде як і те, коли Воробуса застали зненацька з тими словечками
Автор статті: Vorobus.
Дякую дуже. Було вельми цікаво)