З початку 20-х рр. ХХ ст. і до 1939 р. в будинку по вул. Зеленій, 24 (тепер – Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека) мешкала родина Шептицьких, зокрема брат Андрея Шептицького Леон зі своєю сім’єю.

Зі слів дочки Леона Єлизавети (Ізи), які містяться в статті «Спогади про мого батька, Леона Шептицького (1877-1939)» (// Мойсей українського Духа. Науково-мистецьке видання / Автор-упорядник О. Д. Михайлюк. – Львів, 2015. – С. 44-47), довідуємося про те, що Леон займався громадською діяльністю, опікувався школами, сиротинцями, прививав своїм дітям любов до читання: “По війні мій батько займався громадською діяльністю. Він належав до гминної ради у Брухналі та повітової ради в Яворові, а також до шкільної ради. Їздив до Яворова на довгі наради. Опікувався (і платив за їх утримання) школами у Прилбичах та Брухналі, а також дитячими сиротинцями”.

«Найприємнішою миттєвістю дня було післяобіднє читання в голос» Леона, «що він робив дійсно гарно». Єлизавета згадує: «Ми слухали «Пана Тадеуша», «Трилогію», деякі п’єси прадідуся Александра та дідуся Яна Александра Фредрів…». За словами Єлизавети, взимку читання відбувалося у вітальні, «в колишньому покої бабці Зосі», а влітку – «надворі під старою грушкою прабабці». Цей опис нагадує Прилбичі, а не Львів. Там теж мав маєток Леон. Але, річ не в тім. Людина, яка з таким теплом відносилася до читання і книжок, не могла бути інакшою будь-де: чи у Прилбичах, чи у Львові.

Це один з дуже гарних штрихів життя Леона Шептицького, який нам на згадку залишила його дочка Єлизавета Целистина (нар. 1923 р.) – пізніше дружина Андрія Ваймана, яка померла у березні 2018 року. Після розстрілу Леона та його дружини Ядвіги більшовиками у Прилбичах «із допомогою та за підтримки своїх Стриків – братів Шептицьких: Митрополита Андрея та о. Климентія – її зі сестрою Анною вдалося переправити до німецької зони окупації Польщі, де сиротами опікувався інший Стрик – генерал Станіслав Шептицький». Такі дані містяться у монографії Івана Матковського «Казимир граф Шептицький…» (– Львів, 2019. – С. 12).

Розповідаючи про свого батька Леона Шептицького в Торуні в липні 2015 року, донька Єлизавета пишалася читанням у їхньому домі, називаючи його «найприємнішою миттєвістю дня».

На жаль, нема фотографій, які б засвідчили читання в сім’ї Леона та Ядвіги Шептицьких. Але збереглися світлини, де читають о. Климентій та Андрей Шептицький (на той час – новак Чину св. Василія Великого, під час візиту в родинному домі в Прилбичах; фото 1889 р. Збірка Яна Казимира Шептицького. Архів Шептицьких, Варшава).

Крім того подано фото:

Митрополит Андрей і о. Климентій у Прилбичах з родиною у 1927 році (зліва направо: Марія з Фредро Шембекова (Мімі), о. Климентій (Казимир), Леон Шептицький, Андрей Шептицький, Софія (с. Йосафата) Шептицька (найстарша дочка Леона та Ядвіги), Ядвіга Шептицька; дитина – Єлизавета (наймолодша дочка Леона та Ядвіги).

Автор статті: Наталя Звольська.