Поради від Воробуса. “Зникнення людини”

404

Новий тиждень розпочався і вже зараз отримуйте порцію публікацій від вашого автора.

Розпочнемо із новоствореної підрубрики «Поради від Воробуса». Знову буду радити щось людям. Хоча, чому шось? Є конкретна тема і я її зараз розкрию.

Отже, чи бували у вас, читачі блогу, такі моменти в житті, коли не хотілося нікого бачити й ви зникали на певний період часу? Думаю, що у кожного з нас таке бувало.

Пригадую свого часу я перестав відповідати на телефонні дзвінки, смс-повідомлення, в інтернет не заходив. Саме таким чином хотів перевірити чи багато людей буде за мене переживати, чи будуть думати куди я зник і так далі. Та й, зрештою, і сам хотів відпочити від людей.

Тривав такий експеримент близько двох тижнів. Відпочити то від людей я відпочив, але даний експеримент фактично нічого не дав. Як це не банально звучить, але людям все рівно на вас. Ну, може там на когось може й не так, а на мене, мабуть, так.

З величезної когорти друзів та знайомих лише одиниці поцікавилися куди я зник. Решта зникнення й не зауважила. Тобто, коли людина на видноті, то все гаразд, а зникне, то за місяць ніхто й не згадає, що такий десь був.

Також читайте:   Поради від Воробуса. З якими людьми варто спілкуватися

До чого я веду? Ніколи не треба переживати що про тебе думають інші люди. Смішно мені з ситуацій, коли там кажуть хлопцеві щоб він не пиячив з кулєгами, приходив швидко додому, був чемним при дівчині. Та твої вади колись та й все рівно вилізуть. Тому, нехай ця дівчина бачить тебе і любить таким як ти є, а не грає на публіку.

Те саме стосується й вашого оточення. Хочете дружити чи просто спілкуватися з цією людиною, то сприймайте її такою, яка вона є. І не треба нікуди зникати.

Ну, хіба що коли просто хочете відпочити від людей, то й можете не заходити в інтернет, ні з ким не спілкуватися.

Ага, і ще одне. За принципами ніколи не жив, але все ж одного дотримуюся – «ніколи не кажи ніколи». Свого часу я був сказав «ніколи» і за деякий період у буквальному сенсі цього слова «обісрався». Буває й таке… Тому, я казав, кажу і буду казати, що все у цьому житті можливо. Життя – це фільм, а ми його актори.

Бережіть себе!!!

Автор статті: Vorobus.



Також раджу прочитати:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*