Сьогодні міжнародний день гір

Міжнародний день гір

Черговий день розпочався, п’ятниця, останній робочий на цьому тижні. Ще якихось декілька годин і можна буде відпочивати. Свято Миколая наближається й настрій, відповідно, покращується.

Подарунки дарувати й отримувати будемо потім, а поки що ж про ще одне свято, з яким вашого автора сьогодні привітали – міжнародним днем гір. Де, а в горах автор цих рядків був багацько разів. Чесно, навіть не можу пригадати скільки. На одну лише Парашку піднімався разів зо п’ятнадцять точно.

Що мене тягне в гори? Досі пригадую, як не зовсім юного Ігоря Воробуса хороший приятель Володимир витяг якраз на Парашку. Я тоді ще не був недосвідченим, боявся, не знав як це спати у наметі, взяв із собою не рюкзак, а сумку через плече. Ой, сміху то тоді було.

Але, нічого, вижив і після цього почалася моя любов до гір. По приїзді додому я подумав, а чому б мені поставити перед собою мету обійти всі гори? Відкрив карту, потім інтернет і почав планувати маршрути. Весело то як було, коли вершину за вершиною підкорював Воробус.

На даний момент не знаю чи є така вершина, на якій я би не бував. Звичайно, можна зараз називати Камулу, Кіндрат чи Манулю, але це не те. Подібних вершин дуже багато, тому тут мене можна, як кажуть, зробити. А на популярних я був усюди. Навіть більше, ще до карантину почав підкорювати й вершини Європи. Зараз у мене є мета залізти на Герлаховський щит і Монблан. Не знаю, правда, чи дам раду, адже вже не такий потужний як колись, але буду старатися.

Також читайте:   24-та річниця Чорнобиля

Щодо сьогоднішнього свята, то саме у день гір хочу згадати своїх приятелів, з якими я пройшов «Крим, Рим і мідні труби», а саме:

– п. Володимир Кириленко, який мене навчив ходити в гори;
– п. Орест, з яким ми мали стільки приколів, що вистачить на все життя. Ми і літак шукали, і ледь не загинули на горі Синяк, і екстремально спускалися з гори Яйко-Ілемське, і навіть зникли з поля зору інших людей на фактично три дні;
– п. Володимир Ільків. Людина, з якою я також багато де бував. Саме цей чоловік навчив мене не сачкувати, розпалювати вогнище, швидко ходити по горах і навіть варити їсти;
– п. Юрій. З ним я познайомився в Осмолоді біля магазину. Смішно, але спершу ми не здружилися, сварилися, а тепер дружимо.

З міжнародним днем гір вас, колеги!!! Чекаємо на нові виклики.

Автор статті: Vorobus.



Також раджу прочитати:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*