Чи варто брати дівчину на Говерлу?

Дівчина й Говерла

Після тривалого «застою» повертається на блог Ігор Воробус зі своїми постами. Говерла мене ніяк не відпускає, то ж вже зараз очікуйте пост на тему: дівчина чи Говерла?

Скільки разів ходив у гори, але ще жодного разу не мав такої великої кількості коментарів від людей. Це стосується тих, які їхали зі мною в автобусі, так і тих, які слідкували за вашим автором у соціальних мережах.

Я завжди люблю сам собі організовувати походи в гори, але якщо у вас немає компанії або ви побоюєтесь підніматись в гору без провідника - ось вам посилання турклуб, який організовує сходження на Говерлу, Петрос і не тільки: https://kuluarpohod.com/routes/voshozhdenie-na-goverlu/.

А тепер повертаємось до головної теми. Існує думка, що брати дівчат у гори і на футбол, це не на фарт. Ви з нею погоджуєтеся? Як завжди, є дві сторони.

Не брати

Які тут можуть причини? Дівчина буде постійно вас контролювати, ви не зможете швидко йти, не зможете з пацанами «гудіти», зрештою можна і на вершину не дійти і так далі. Все? Мабуть, так.

Брати

Дівчина є дівчина. Без них ми ніяк. Чи пробували ви колись себе у ролі рятувальника? Цього року я вирішив це зробити. Знаєте як це цікаво, коли ти їдеш на зимову Говерлу й дивишся за прекрасною статтю, всіляко їй допомагаєш, коли вона намагається вилізти вверх. І нехай ми навіть не зуміли вилізти через сильний шквальний вітер, але відчути себе у новому статусі – це дуже хороше відчуття. А як тобі потім дякують, що не кинув, що був поруч – приємне відчуття, а ще дивитися як спускаються з гори на одному місці.

Тому, я за те, аби люди, особливо чоловіки, не вірили у прикмети, а розмовляли зі своїми дівчатами і брали їх у гори. Нехай йдуть, підкорюють вершини, милуються чудовими краєвидами, а власні амбіції можете сховати собі в одне місце. Дівчина таке ніколи не забуде.

Повертаючись до нашої подорожі скажу, що окрім моєї подруги з нами також їздили й інші дівчата. Найцікавіше, що вони переважно були без чоловічої підтримки. Йшли? Та йшли і навіть підкорили вершини.

Одна з них п. Наталя – це взагалі складається таке враження, що виросла в горах. Скільки знаю себе, вона завжди лазить на популярні вершини в будь-яку пору року. А те, як вона спускалася з гори – це взагалі було щось.

Повертаючись до подруги, яка була зі мною, то вона трималася молодчинкою. Я навіть вже намовляю її наступного року поїхати на зимову Говерлу ще раз і таки або зі мною, або без мене взяти «двохтисячник».

Даний же пост завершу словами: любіть життя, будьте лише з приємними вам людьми і не бійтеся експериментувати. Не такими важкими і страшними є гори, які їх малюють. А якщо вас, як і мене, теж цікавить тема туризму, походів, гірських сходжень - тут можна дізнатись детальніше про все це.



Також раджу прочитати:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*