Один з найбільш важливих тварин для жителів Африки є верблюди. Їх сила і виносливість допомагає самій людині легше освоїтися і прожити в Пустелі.

Ці піщані рисаки з легкістю додать далекі відстані без корму і води, та ще при тому можуть на собі перевозити біля 200 кг.

Та от тільки постійні перевезення туристів, заради розваги останніх не робить верблюдів щасливими. Їх постійно підіймають з їх лежанки, і відправляють возити веселих і шумних шукачів атракцій. Туристи приїжджають що 15-20 хв на стоянку бедуїнів, і тому у них зовсім нема часу на перепочинок.

і ще трошки з енциклопедії :

Самиці зазвичай народжують щороку. Вагітність триває 360—440 днів. Народжується одне верблюденя, дуже рідко два. Маса новонародженого: 37 кг. Діти годуються молоком приблизно рік, але цей термін може сягати 1.5 роки чи більше. Розмірів дорослого діти досягають у 5-річному віці. Репродуктивний вік починається приблизно в 3 роки. Верблюди можуть жити до 40 років. Ці ссавці добре пристосовані до життя в суворій і безводній місцевості. Густе хутро призначене для захисту від денної спеки і нічного холоду. На кожній нозі є по два пальці, широка м’яка підошва, пристосована для ходіння по піску та дрібному камінні. Пальці у верблюдів озброєні грубими зроговіннями, схожими на нігті (а не копита, як у багатьох інших родів оленеподібних).

Одним зі специфічних пристосувань верблюда до життя в пустелі є один або два горби на спині, що є жировими відкладеннями. Верблюд невибагливий: він поїдає солянки, полин, кущі й практично будь-яку рослинність, при голоді вони будуть їсти рибу, м’ясо, кістки та шкіру. Існує досить поширена думка, ніби верблюд може здобуває воду завдяки окисленню жиру, що міститься в горбах.

Але справа в тому, що при диханні організм втрачає більше вологи, ніж утворюється при окисленні жирів. Насправді верблюди просто дуже добре переносять зневоднення. Верблюди здатні виживати без води до двох тижнів, а без їжі до місяця. Справжнє призначення горбів інше: вони служать своєрідним «дахом», що захищає спину верблюда від палючого сонця. Крім того, концентрація всіх жирових запасів організму на спині сприяє кращій тепловіддачі. Коли верблюди ситі горб прямий і пухкий, але коли вони не мають достатнього харчування горб стискається і часто схиляється в один бік.
Верблюди можуть витримувати екстремальні холод і тепло, а також є добрими плавцями, попри те, що більшість з них ніколи не бачили жодної водойми. Верблюди мають гострий зір і дуже хороший нюх. Швидкість понад 65 км/год були зафіксована для C. bactrianus. За чотири дні верблюд здатний перевозити 170—270 кг зі швидкістю 47 км/добу та 4 км/год.

На відміну від інших жуйних, верблюд має менш складний трикамерний шлунок.

у християнстві верблюд символізує помірність, гідність, королівську кров, слухняність, життєву силу і асоціюється з Магами і Іоанном Хрестителем, який носив пояс з верблюжої шкури. Верблюд, преклоняючи коліна для прийняття ноші, втілює упокорювання і покірність;
у іранців верблюд асоціюється з драконом;
у римлян верблюд був персоніфікацією Аравії на монетах.
В сучасному світі верблюд є символом:
мови програмування Perl;
М’яке натуральне волокно використовують при виробництві одягу для дітей і дорослих, а верблюжа шерсть вважається одним з кращих матеріалів для наповнення ковдр і подушок.

Автор статті: Olena Bilous.