Що ж, друзі, все менше й менше часу залишається до одного з найбільших релігійних свят року – Великодня. Христом Воскресне з мертвих. Не дивно, що господині завершують останні приготування до цього величного свята.

Признаюся чесно, це моє улюблене свято. Я не уявляю року щоб не брав Великодній кошик, не накладав туди пасок, шинки, ковбаси яєць і не йшов святити це все. Великдень – це навіть краще чим Різдво. Ну, принаймні для мене.

Поки кошик наряджається, я ще видаю пост про те, як Львів готується до свят. Буквально кілька хвилин тому мені вдалося прогулятися містом Лева. До слова, побачив кілька цікавинок.

Розпочну з того, що у центрі на проспекті Свободи цього року немає взагалі нічого щоб нагадувало про Великдень. Ярмарку вирішили не проводити, яток з різною продукцією немає, а вже традиційне святкове яйце цього разу перенесли на площу Ринок. Отакої…

Привернув увагу до себе чоловік, який співав пісню про трагічну історію дівчини. Так виглядає, що вже хильнув оковитої. Теж не розумію таких людей, які в останній тиждень посту пиячать. Та почекай вже до неділі, а там вже вжрися до біляка.

Тому, в центр міста нема чого навіть йти. Там окрім фонтану та самокатів більше нічого нема.

А ще біля входу в міську Ратушу на деревах з’явилися атрибути свята. Серед них писанки. Людей багацько, сидять по барах і п’ють пиво.

Щодо людей із кошиками, то вони є, але не так багато як до епідемії коронавірусу. Минулого року я не ходив освячувати кошик. Боявся, курча. Цього року піду, але щось таке ніби атмосфери свята нема. Чому так? Мабуть тому, що так як колись вже не буде.

А ще у травні в місті цвітуть сакури. Не так багато якби цього хотілося, але вже їх трохи є.

У мене навіть є ідея взяти дівчину, велосипеди та поїздити улюбленим містом у їх пошуках. Весело думаю буде… Але, нехай спершу вони зацвітуть.

На цьому все… Йду збирати кошик і гайда до церкви.

Автор статті: Vorobus.