Тераса “Євроготелю” або місце, де душа відпочиває

Тераса Євроготелю

Пригадуєте свого часу я захоплювався панорамами Львова? Я ходив по місцях, де можна було гарно подивитися на наше улюблене місто й ми навіть ставили на голосування, а де ж краще?

Часи змінилися, Воробус підріс, я став менше уваги приділяти блогу, не завжди встигаю за новинками та й, зрештою, місць огляду теж побільшало. Проте, коли випадає нагода кудись сходити, то обов’язково це роблю.

Біля «Євроготелю» я проходжу фактично кожного дня й в один момент я помітив, що на самому верху цієї будівлі є ресторан звідки можна глянути на Львів із висоти пташиного польоту.

Сам я туди йти не дуже то й хотів, а ось із дівчиною чому б і ні? Тим паче, що це, як виявилося, було її мрією.

Але, чи впускають туди всіх смертних? Як потрапити на бажану терасу? Відповіді на ці питання я хотів дуже знайти. І ось буквально вчора я, пасія і ще один мій колега вирішили спробувати зайти у бажане місце.

Заходимо в «Євроготель», на рецепції нас зустрічає привітна дівчина. Питаємося чи можна сходити на терасу, на що чуємо ствердну відповідь. Що ж, сідаємо у ліфт, натискаємо кнопочку «8», адже саме на цьому поверсі знаходиться ресторан і за якихось дві хвилини ми вже біля входу.

Також читайте:   Коли відремонтують площу Двірцеву?

Вид на Високий Замок

Йдемо далі й просто зачаровує подих. Хвилини зо три ми не говорили один до одного, настільки нам тут сподобалося. Місць для посадок настільки багато, що тут можна прийти величезною компанією. Хоча, коли я лише пробивав місця у цей заклад, то мені говорили, що треба попередньо бронювати столики. Вчора був будній день, цікаво що тут відбувається у вихідний.

Ще один вид

Подивитися на панораму Львова можна абсолютно безкоштовно, але ми вирішили й попити там кави. Я не фанат цього напою, але вже за компанію вирішив скуштувати. Ціни на каву годяться. Як на Галичині люблять казати «терпимі».

Час невпинно спливав, фото на згадку й треба йти спускатися. Сподобалися мені слова дівчини, яка сказала, цитую: «Дякую, Ігоре, ти здійснив мою мрію, тепер буду сюди приходити коли буде сумно».

Вид з Тераси

Сумно не має бути ніколи, але дійсно місце гарне. Може і я колись сюди ще завітаю.

Автор статті: Vorobus.



Також раджу прочитати:

1 коментар може ще щось напишете?

  1. Постійна читачка 07.07.2021 пише:

    Як же там красиво! Воробус давай ще огляди дахів, що ти тільки смажиш)
    А коли ти поведеш пасію на вечерю при свічках? а ліхтарик , коли з нею запустиш?)

Залишити відповідь до Постійна читачка Скасувати відповідь

Ваш email не публікуватиметься.


*