Продовжуємо розповідати про потенційних учасників нового чемпіонату юнацької Екстра-ліги (U-17).

«Іста-ДЮСШ № 7» (Дніпро). Бронзовий призер чемпіонату України (U-15) у першій лізі також є теоретичним претендентом на те, щоб представити Дніпро у ЮЕЛ. За рівнем гри ця команда, на нашу думку, переросла Першу лігу. Однак, є один момент, який наразі не сприяє теоретичному підвищенню «гранатово-синіх» у класі. Річ у тім, що кістяк «Істи» складають гравці 2007 року народження, у той час як у ЮЕЛ у цьому сезоні гратимуть футзалісти 2005-2006 років народження, а в деяких командах – ще й «позняки» 2004 року народження. Чи є сенс ризикувати? Можливо, є. Принаймні, «Іста» зможе відчути на собі рівень, до якого потрібно прагнути. З іншого боку – навіть якщо у «Істи» не вийде заявитись у Юнацьку Екстра-лігу (U-17), то теоретично ми зможемо побачити цю команду або у Першій лізі (U-17), або у чемпіонаті України (U-16), де вона точно зайвою не буде.

ДЮСШОР «Юність» (Чернігів). Для «Юності» минулий сезон відкрив новий етап у історії клубу – чернігівська команда дебютувала у всеукраїнських змаганнях з футзалу, а саме – у чемпіонаті України (U-15) серед команд Першої ліги. І хоча підопічні Всеволода Бодуна не змогли здобути бодай би якийсь комплект нагород, але непогано заявили про себе. Принаймні, до минулого сезону ніхто не знав про Велігорського, який став найкращим бомбардиром «сіверян» – на його рахунку 21 гол. Так само ніхто не знав про Хоботню, який показав, що може бути хорошим футзальним воротарем, якщо надалі працюватиме над собою в цьому напрямку. І якби «Юність» пішла у Юнацьку Екстра-лігу, то для гравців цієї команди це був би вагомий крок у їх футзальному розвитку. Тим більше, це був би серйозний крок для розвитку та популяризації футзалу на всій Чернігівщині, бо з тих часів, коли Чернігів був представлений місцевою «Енергією» у Вищій лізі (до речі, цю команду тренував нинішній головний тренер «ХІТа» Олег Лук’яненко. – А. Т.), вже минуло багато років. Тому, якщо у Чернігові хочуть серйозно розвивати футзал, то участь місцевої команди бодай би у ЮЕЛ була би дуже доречною.

СДЮСШОР № 2 (Кропивницький). Якщо ми говоримо про розвиток та популяризацію футзалу в тих регіонах України, де він наразі не має таких сильних позицій, то Кропивниччину теж можна тут згадати. Фактично те, що ми казали про чернігівську СДЮСШОР «Юність», можна сказати і про кропивницьку СДЮСШОР-2. Єдина різниця між «Юністю» та СДЮСШОР-2 є в тому, що кропивницька команда вже має чималий досвід матчів у всеукраїнських змаганнях під егідою Комітету дитячо-юнацького футзалу АФУ. Зокрема, у минулому сезоні «помаранчево-чорні» виступали у чемпіонаті України (U-15) серед команд Першої ліги посіли четверте місце, хоча якби Матковський та компанія взяли «свої» очки, то могли би поборотися бодай би за «бронзу». Є впевненість у тому, що участь СДЮСШОР-2 у Юнацькій Екстра-лізі могла би надати хороший сплеск популяризації футзалу в цьому регіоні. Інша справа – чи планують самі кропивниччани йти у ЮЕЛ?

МДЮСШ (Новий Буг). Остання команда, про яку хотілося б поговорити в нашому матеріалі, представляє Миколаївську область. У сезоні ця команда не брала участь у жодному з чемпіонатів під егідою Комітету ДЮФ АФУ. Проте, новобужанці зіграли на «CHORNOMORSK CUP» (U-16), де намагались чинити опір командам, які або вже підтвердили намір зіграти у новому сезоні ЮЕЛ, або теоретично можуть там опинитись. Для команди з Нового Буга, як і для більшості колективів, про які ми розповіли у нашому матеріалі, участь у ЮЕЛ була би суттєвим кроком уперед у контексті прогресу гравців. Окрім того, це був би також суттєвий крок уперед для розвитку футзалу в Миколаївській області. І є припущення, що нинішній очільник Асоціації футзалу Миколаївської області Віталій Скарлат, який віднедавна ще й очолює Комітет студентського футзалу АФУ, теж був би зацікавлений у цьому, і він, можливо, зробив би все для того, щоб новобужанці представляли Миколаївщину у ЮЕЛ. Тут ще треба додати, що наразі у Миколаївській області дуже активно розвивається саме дитячий футзал, про що, наприклад, свідчать вдалі виступи «Тайфуна» з Баштанки, який наразі є флагманом дитячо-юнацького футзалу в цьому регіоні. На жаль, у «Тайфуна» зараз немає команди U-16 або U-17 – у цього колективу наразі найстарший склад – це гравці категорії U-13, які вже не бояться виходити грати проти топових колективів українського дитячо-юнацького футзалу. А от у новобужанської МДЮСШ така команда U-16 або U-17, яка могла би грати у Юнацькій Екстра-лізі. І це було би гарним стимулом для всіх команд з Миколаївщини, які могли би побачити той рівень, до якого потрібно прагнути.

Артем ТЕРЕНТЬЄВ, «5х5»

Автор статті: Terentyev.