Продовжуємо розповідати про людей, які дотичні до футзалу й не тільки. І сьогодні в гостях у пресслужби ФК «Галицька здоба» золотий голос львівського спорту, людина – без якої не можна уявити собі жодну спортивну подію – Andrew Antoniuk.

❓Андрію, знаю що Ви працюєте на радіо, як туди потрапили і чи пам’ятаєте свій перший ефір?
✅Сьомого лютого 2001 вперше переступив поріг Волинського обласного радіо. Прийшов туди фактично «по оголошенню» – шукали оператора комп’ютерного набору, бо всі тексти із друкарської машинки вже переводили на клавіатурний режим. Почувши мій голос, нині вже покійний директор Василь Федчук запропонував почитати щось у мікрофон. Так я і залишився у студії на декілька років із ранковою програмою «Говорить Луцьк». За дикцію особливу подяку хочу висловити моїй колезі – видатній акторці Ользі Юрченко; а за правильні наголоси – головній редакторці Галині Сухомлин.

❓Куди не підеш, усюди звучить голом Андрія Антонюка, як вдається все встигати?
✅ На радіо веду вечірній ефір у будні, а спортивні події переважно відбуваються у вихідні – тому поєднувати нескладно. Звичайно, проводяться матчі не лише в суботу чи неділю. Тоді прошу когось із колег замінити. На «Львівській Хвилі» з цим проблем немає – ми одна велика родина. Найприкріше, коли збігаються в часі поєдинки різних команд і доводиться обирати, куди піти. Дуже не люблю відмовляти людям, яких знаю багато років. Але перед початком сезону всіх попереджаю, що такі моменти можливі, тому потрібно бути до них готовими і мати заміну.

❓Ви є диктором на футбольних, футзальних матчах, коментували волейбол, водне поло, все-таки, який вид спорту озвучувати подобається найбільше?
✅ Чесно кажучи, коментувати матчі – це не моє. Так, доводилося працювати у прямому ефірі на матчах волейбольного клубу «Барком-Кажани». Але, на мою думку, є багато значно більш професійних фахівців. А щодо роботи саме диктором, у цьому почуваюся значно впевненіше. Та й досвід певний уже маю. Розпочинав у 2003 ще на домашніх матчах луцької «Волині». З футбольного сезону-2007/2008, уже мешкаючи у Львові, продовжив на поєдинках «Карпат». Згодом «приєдналася» футзальна «Енергія». Та, безумовно, назавжди запам’ятаються всі матчі національних збірних України, фінальна частина чемпіонату Європи-2012 і єврокубки в нашому місті.

❓ Як простій людині стати затребуваним диктором? Що для цього потрібно?
✅ Навіть не знаю, що сказати. Мабуть, прагнути опанувати саме цю професію, працювати з дикцією, голосом, інтонаціями. Я ж ніколи не мріяв бути ні диктором, ані ведучим на радіо. Мені особисто допомогло те, що у шкільні роки, роблячи уроки, я читав уголос – твори з літератури й історію. Напевно, так поступово і вироблявся голос. Пам’ятаю, якось у День народження слухачка Волинського обласного радіо привітала мене із 40-річним ювілеєм, хоча мені тоді виповнилося 22. Мовляв, за тембром вирішила, що я дорослий чоловік.

❓ З ким зі знаменитостей довелося спілкуватися наживо, хто запам’ятався найбільше?
✅ На радіостанціях, звісно, переважно з музичними зірками – як українськими, так і закордонними. Зокрема, на «Львівській Хвилі» пам’ятними є інтерв’ю з діджеєм Ґрувом і гуртом «Morandi». Якось Горбунов і Осадча завітали на вечірній ефір. Але найбільше подобалися наші концерти у студії в рамках проекту «Андріївський Unplugged», коли збиралися всі найвідоміші персони. У 2009-му, коли основні виступи відбувалися 12-го грудня, покійний Андрій Кузьменко не зміг завітати саме того вечора. Але прийшов до нас зі «Скрябіним» наступного дня і відпрацював понад годину, співаючи композиції, які замовляли слухачі. Ми тоді з Андрієм Великим вели ефір. Згодом «Кузьма» видав CD із записом того живого міні-концерту.

❓ А самі коли-небудь пробували займатися якимось видом спорту? Якщо так, то яким і які маєте здобутки?
✅ В дитинстві займався багатьма видами спорту – як індивідуальними, так і ігровими. Тато записував мене на різні секції, тому вільного часу практично не було – прийшов із тренування, поїв і робиш уроки. Розпочинав із легкої атлетики. Якось тренер луцької ОДЮСШ №1 завітав на урок фізкультури, а ми саме стрибали в довжину. Я показав непоганий результат і він запропонував займатися додатково. Стрибав також і у висоту, бігав на дистанції 100, 200 і 400 метрів. Інші види спорту, які спробував: футбол, баскетбол, волейбол і карате. А ще грав у футзальній команді «Легіон», яку свого часу створив Дмитро Голоскоков.

❓ До речі, що скажете про новий спортивний зал «Боско-Арена» і чи зможе він скласти конкуренцію СК «Галичина»?
✅ Схоже, він уже склав гідну конкуренцію найбільшому спортивному комплексу в місті. Про це свідчить кількість глядачів на матчі-відкритті «Енергії». Сподіваюся, що на всіх майбутніх спортивних і не тільки заходах цей зал збиратиме максимальну кількість людей. Бо ж задля цього і будувався. Прикро, що ми не можемо вплинути ні ті карантинні вимоги, за яких доводиться існувати на цій планеті. Складно щось планувати в сучасному світі. Але закликаю підтримувати ніші команди саме на трибунах – гравці віддячать своїми діями на майданчику.

❓ А хто Ви за освітою?
✅ Іноземний філолог. Спеціалізації – англійська та німецька мови, хоч і вчився на заочному відділенні університету. За англійську мушу дякувати кумові тата, який іще до школи взявся бути моїм репетитором. Я тоді цікавився ледь не всіма мовами, які викладали в дитячих телевізійних передачах. Тому з цим предметом у школі проблем не було. Це, зрештою, допомогло потрапити на «Арену Львів» на матчі «Євро-2012», де всі спілкувалися виключно англійською. Та найбільш кумедна історія трапилася з іншою мовою – на відбірному поєдинку збірної України довелося дублювати тексти білоруською. Шваґер із Гродно допоміг із перекладом і наголосами.

❓ Знаю що у Вас є сім’я, кілька слів про неї, і як вона відноситься до того, що Вас часто не буває вдома?
✅ Сім’я – це двоє моїх синів. Вже достатньо дорослі й відповідальні, займаються футболом у ДЮСШ «Покрова-Вікторія». Але пильнувати подеколи доводиться. Справа в тому, що я розлучений, та зв’язок із дітьми, дякуючи колишній дружині, в мене налагоджений дуже добре. Бачимося постійно, вони відвідують матчі, на яких працюю. А у вихідні, коли в них немає школи чи тренувань, а в мене спортивних подій, можемо просто піти пограти у футбол – переважно це поблизу 54-ої школи на штучному покритті.

❓ Що можете сказати про ФК «Галицьку здобу, адже неодноразово бували на матчах нашої команди?
✅ Кожен пристойний клуб мусить мати професійну структуру побудови. Наскільки я можу припускати, в «Галицькій здобі» з цим усе гаразд – від президента до головного тренера і гравців. Звісно, не існує команди без кадрових змін. Але це звичний процес. Іще мені подобається, що «пекарі» грають дуже багато матчів у різних турнірах. Так футзалісти мають постійну практику, а вболівальники – можливість побачити якомога більше поєдинків.

❓ Чи бували у Вашій кар’єрі казуси, якщо так то розкажіть про один із них?
✅ Знаєте, вважаю себе достатньо відповідальною людиною, тому намагаюся планувати майбутні події – чи це ефір на радіо, чи спортивні матчі. Відповідно, казуси пригадати складно. Звичайно, бували деякі «імпровізаційні» моменти. Мені їх досі нагадують знайомі. Але ми їх сприймаємо з позитивом.

❓ Що це за така була історія з блискавкою?
✅ Працював у студії звукозапису на радіо «Луцьк». Літо, відчинене вікно, дощить, гримить. Я сидів за пультом, коли влетіла блискавка. Буквально на мить промайнула і зникла. Навіть злякатися не встиг і затинатися не почав. Бог вберіг.

❓ Який Ваш улюблений фільм?
✅ Їх насправді багато – я «кіноман». Улюблений жанр – психологічна драма. Ще подобаються серії бойовиків на кшталт «Борна» чи «Нескорених» або кримінали «21» і «Святі з Бундока».

❓ Охарактеризуйте себе у трьох словах?
✅ Добрий невиправний оптиміст.

❓ Які у Вас захоплення?
✅ Зважаючи на мій доволі насичений робочий графік, їх небагато. Більше часу хочеться віддавати дітям. А так, переважно, це зустрічі із друзями, перегляд фільмів і спортивних трансляцій. І ще дуже кортить нарешті почати регулярно брати до рук книги. Певно на пенсії начитаюся досхочу.

❓ А чи є в Андрія Антонюка мрії?
✅ Головна – щоб рідні і близькі були здоровими та успішними. Щоб сини зреалізували себе в житті, частіше бачитись із сестричкою і племінниками, які живуть у Білорусі. Щоб мама пишалася своїми внуками, а тато, споглядаючи з небес, усміхався і радів їхнім досягненням.

❓ Ваші побажання всім поціновувачам спорту?
✅ Вболівальникам – вірити у свою команду і підтримувати її завжди. Незважаючи на поразки, без них не буває перемог. Спортсменам – відчувати цю підтримку і рухатися тільки вперед до своєї мети.

Автор статті: Vorobus.