Ще на початку літа 2021 року в директора “Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки” Андрія Цибка з’явилася думка зібрати у книгозбірні творчу інтелігенцію, причетну до виходу у Львові в 1987-1989 рр. машинописного літературно-мистецького та науково-популярного альманаха “Євшан-зілля”, яка ще не переступила поріг вічності.
Це йому вдалося 13 жовтня 2021 р., напередодні Дня захисника України. Захід називався “Шлях до незалежності” і був присвячений 30-річчю відродження Української держави.
На виставці, розгорнутій в ЛОНПБ , можна побачити п’ять номерів альманаху “Євшан-зілля”. Перший номер вийшов у листопаді 1987 року. Редагували часопис почергово Ірина та Ігор Калинець, Валентин Стецюк. Художнє оформлення зробила Стефанія Шабатура за участю Андрія та Петра Гуменюків, Любомира Яремчука, Тараса Лозинського та Людмили Лободи. Альманах мав на меті повернути “втрачену пам’ять і почуття власної гідності” через публікацію творів про духовні та культурні надбання українського народу, ігноровані офіційними видавництвами.
Шостий випуск не був опублікований. Сьомий, підготовлений 1990 р., вийшов 1993 р. у видавництві “Логос” Львівського музею історії релігії.
На виставці представлена книжка “Аромат Євшан-зілля” (2008), опублікована М. Жарких та В. Стецюком, до якої увійшли вибрані матеріали з п’яти випусків альманаху.
Серед його публікацій – твори Миколи Вороного, Івана Франка, Василя Стуса, Ярослава Дашкевича, Богдана Гориня, Михайла Осадчого, Уляни Кравченко, Олени Кульчицької, Любомира Сеника, Миколи Хвильового та ін.
Привернула увагу графіка 1980-х рр. Людмили та Володимира Лободи, Андрія та Петра Гуменюків, Богдана Сороки.
Крім “Євшан-зілля”, на виставці представлені такі “самвидави” як “Український Вісник” та “Кафедра”.
Слово мали: Ігор Калинець (поет, прозаїк, один із чільних представників “пізньошістдесятницької” генерації і дисидентсько-самвидавного руху в Україні), Ярослав Кендзьор (учасник дисидентського руху в УРСР, народний депутат України 6-ти скликань), Андрій Гуменюк (львівський живописець, відомий не тільки своїм малярством, а й тим, що з початку російсько-української війни залишив палітру і пішов добровольцем на схід, написав книгу своїх новел про війну), Люба Сорока, Ореслава Хомик, Тарас Лозинський.
Автор статті: Наталя Звольська.
Написати коментар