“Ти не в ресурсі, дєтка”

Депресія

Це якийсь новий тренд? Причому мої знайомі то ще такими термінами не говорять, а от в інтернеті кожне друге оголошення про ресурси. Всі тебе хочуть навчити бути в ресурсі – хтось безплатно за три дні (ну потім ти панятно, що купиш (або ні) продовження курсу), хтось відразу пропонує віп-пакет в якому ти віднайдеш свій ресурс.

Я, як тільки чую оце “в ресурсі” — відразу або виключаю вуха, або перемотую стрічку. Просто слово “ресурс” – це з географії, яку я, навіть маючи “відмінно”, не любила).

Зате я люблю Олю Полякову))) Ну не всі її пісеньки мені заходять, але те, ці всі її ефіри, які вона робить за час пандемії мені дуже заходять: починаючи від її любові матюкнутись і прибухнуть, закінчуючи тим, що вона на своїх грядках вирощує руколу і ромен від яких я просто балдю.

І от вона ніколи не несла такої ахінеї про ресурс, а вчора, щось там розповідаючи Маші Єфросініній пригадала історію, як посварилась із свекрухою, бо не стерпіла її зауваження на тему: як ти можеш крутити роман із Іваном Ургантом. На що Полякова відповіла (не тоді свекрусі, а тепер Маші): який роман, це був першоквітневий жарт телеканалу, який в кінці
передачі спростували – це раз. Два – вона була 6 місяців після народження другої дитини, годувала її грудьми і була у вазі +22 після пологів. Карочє, від цього зауваження у будь-який інший момент можна було просто посміятися.

А тоді, знову цитую Полякову :”я якась була така змучена, виснажена, не в ресурсі короче, що дуже розізлилась і вигнала маму з хати”.

І я от собі подумала: це ж навіть Полякова вживає цю фразу “в /не в ресурсі”. То може і мені пора розібратися із своїми ресурсами: я в ньому чи ні?

Значить залазимо у вікіпедію і питаємо, що таке ресурс. А це – все, що можна використати для виробництва благ для задоволення потреб людини.

Включають природні і людські ресурси, а також ресурсами вважають інвестиції і інфраструктуру.

То який ми можемо мати ресурс. Ну природний – це сонце, повітря, тварини, ліс, пісок, корисні копалини (а відтак житло і все решта) – ну короче природні дають нам їжу, повітря, дах над головою, сонце, море. Це все зовнішнє.

Є економічні ресурси — це те, що потрібно для створення споживчих благ – ну ясно, всі оці машини, техніка, блендери – яка оте природне має перетворити в їжу, одяг, дах над головою.

І людський ресурс — це власне працівники із кваліфікацією, які будуть це вищенаписане робити — тобто задовільняти потреби і блага людини.

То як я можу поповнити свій ресурс на якомусь вебінарі? Та ніяк. Ресурси -це для задоволення потреб!

У мене є потреба в масажі і в манікюрі.

У мене є потреба в схваленні, компліментах і захопленні.
VS

У мене є потреба виплакатися так, щоб потім три дні ніс був червоний
У мене є потреба в спілкуванні.
VS

А ще у мене є потреба побути самій.

У мене є потреба зробити щось добре (і дуже часто я не знаю що і кому – тому просто переказую гроші на благодійність).

У мене є потреба робити моїх дітей щасливими від того, чим вони займаються – тому “вожу і плачу” усі їх на гуртки і секції (благо, що є ще кілька безкоштовних).

У мене є потреба зробити романтичний сніданок.
VS
А ще у мене є потреба викричатися так, щоб у сусідньому районі було чути.

Про їжу і дах над головою чи інші матеріальні потреба я взагалі мовчу.

Переглянувши мої потреби які висновки можу зробити? Які ресурси задіяти?

Мені потрібні люди (і не лише мені):

– масажист;
– майстер манікюру;
– друзі, сусіди, роботодавці, які будуть задовільняти мою потребу у компліментах і схвалені
і так само, будуть вислуховувати моїй плачі хтось, хто забере на кілька годин дітей, коли я хочу поплакати чи зробити романтичний сніданок потім оці різні тренери і викладачі різних гуртків, куди ходять мої діти (і декуди і я))) і ще багато багато людей.

Тобто для того, що “я була в ресурсі” – а я довела, що словосполучення абсолютно абсурдне, правильніше “щоб мої блага були забезпечені” мені потрібно багато людей.

Лише одиниці можуть пізнавати дзен десь там самі в собі (іто їдуть десь на Балі чи ГОА і ми взагалі не знаємо з якою великою кількістю однодумців вони там спілкуються і ще невідомо чим займаються.

От я останнім часом я все думала, що я не в ресурсі. Ну там сумно мені, плакати хочеться, мігрень. І книжок якихось мудрих накупила, і кілька програм в інтернеті. Все не то. Робила тести і на алкоголізм і на депресію – не воно))).

Як там “Антіреспект” співають “тішини хачю”, так нам людям навпаки переважно потрібні люди, навіть для того, щоб інколи цю тішину забезпечити.
П.С. піду ка я на стометрівку, з кимось пограю в шашки (бо в шахи не вмію).



Також раджу прочитати:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*