Ще вчора, 2 квітня, в обід до мене дійшла сумна звістка, що в боях за Україну в Луганській області загинув Юрій Руф. До останнього я не вірив у смерть крутезного дядька, поета, туриста, блогера, борця за волю України.

Але, на жаль, погані новини таки підтвердилися. Через деякий час мене повідомили, що тіло знайшли й, таким чином, ми з вами втратили чудову людину – Героя, який на добровільних засадах пішов воювати, захищати незалежність України від клятого загарбника, окупанта, який ще колись буде горіти у вогні, а потім і у пеклі.

Ще вчора на своїй офіційній сторінці в соціальній мережі фейсбук написав короткий пост, цитую:

«Загинув Юрко.
Юра, я ніколи не забуду як ти брав інтерв’ю у мене у рейсовому автобусі, як ми лізли в завірюху по мотузках на Говерлу й ледь не зірвалися, як ми разом складали вірші на ходу, колядували “Ми прибули в Україну” та багато іншого.
Герої не вмирають! Царство Небесне
P. S. Юрій Руф відійшов у вічність, боронячи нас від клятого загарбника».

Сьогодні, коли трохи прийшов до тями, можу написати, що познайомився я з Руфом у далекому 2011 році, коли вперше вирішив поїхати на зимову Говерлу. Виклик для мене був новий, адже до цього часу ходив у подібні походи чи сходження лише в теплу погоду. Руф сидів недалеко від мене, одразу ж зі мною почав дружити й запевнив, що нічого складного у зимовій Говерлі немає. Потім я розповів йому що маю свій блог. Хлопець одразу ж зацікавився, почав читати пости й навіть давати поради. Від цього часу при будь-якій згадці теми туризму п. Руф тільки й питав чи Воробус їде, а я – чи їде Юрій?

Пригадую в останній моїй поїздці ми з ним багато сміялися, він кепкував з мене що я виліз лише до Малої Говерли, що дівчина мені забила голову, як так? Він навіть брав у мене інтерв’ю у режимі LIVE в автобусі. Сміху то було. А як ми гарно колядували, а як співали?

Юрій завжди був противником всього загарбницького. Як мови, так і пісень. І правильно робив.

А які вірші він писав, твори. Бувало навіть таке, що ми йшли по дорозі й на ходу могли придумати довжелезний вірш. Крутий ти був, Юрко!

Слава Україні, Слава Герою, який вів боротьбу за нашу волю, свободу. Герої не вмирають.

Висловлюю співчуття дружині, двом дітям та всім, хто знав Юрія Руфа.

Автор статті: Vorobus.