1 травня 2022 року «старенькому, мудрому», як у пісні Андрія Кузьменка (Скрябіна), Львову виповнилося 766 років.

У нього є багато дорогоцінностей. Серед них і палац із зеленим балкончиком у глибині саду, що на вулиці Зеленій, 24, якому вже, мабуть, 200, а може й більше років. Зараз тут – Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека, що має – 90. До 1939 року в будинку мешкало 5 шляхетських родин, останньою з яких була сім’я Леона та Ядвіги Шептицьких.

4 травня 2022 року в приміщенні бібліотеки, в рамках проєкту «Діти країни : розваги для відваги», відбулася авторська екскурсія для студентів Львівської національної академії мистецтв, а також для дітей внутрішньо переміщених родин з Київської, Луганської, Донецької, Сумської областей, приурочена до Дня міста Лева, яку провели працівник бібліотеки Наталя Звольська та автор проєкту «Молитва до Митрополита. Софія» Олена Білоус.

Олена Білоус через мистецтво і мистецькі проєкти популяризує історію і життя Софії Шептицької (матері відомих братів Шептицьких), а також братів Шептицьких, за що їй велика вдячність.

Організувала та курувала захід на даній локації заступник директора ЛОНПБ Оксана Кумецька.

Палац на вул. Зеленій – єдиний з палаців 19 ст., які знаходилися на цій вулиці, що зберігся до наших днів. Сюди приїжджав у 1923 році Апостольський візитатор (перший ватиканський дипломат в Україні) Джованні Дженоккі. Частим гостем тут був блаженний Католицької Церкви, Праведник народів світу о. Климентій Шептицький. Приходив сюди, за спогадами племінника Леона Шептицького Яна Казимира, й Митрополит Андрей, що відомий, як Великий меценат для Львова і не тільки. Він, разом з братом о. Климентієм, присвятив своє життя допомозі сиротам, талановитим художникам, освіті, культурі, мистецтву українського народу та ін.

Господарями будинку на Зеленій, 24 були Леон та Ядвіга Шептицькі, домашня школа яких, за спогадами Ванди Шептицької, характеризувалася, як дуже серйозна. Батько, як згадувала Єлизавета Шептицька, постійно прививав дітям любов до читання.
Студенти та діти могли побачити старі фотографії родини Шептицьких, а також книги дослідників родини Шептицьких о. Юстина Бойка та Івана Матковського, ознайомитися з гарним журналом «Артклас», головним редактором якого є Ольга Михайлюк.

Згадалися слова відомого українського перекладача, поета Андрія Содомори:

«Незглибна часу таїна… знимки старого Львова…
З ріки стрімкої виловлена мить…
У чорно-білім, крізь сльозину, – гама кольорова,
Коли теперішнє – душею зрить».

Палац на вулиці Зеленій чарівний з його трикутним фронтоном, консолями і кронштейнами, рельєфними вставками із зображенням путті та богині полювання Артеміди, фасетами та квітковою ліпниною, колонами іонічного ордеру, супрапортами.

Гості побачили не тільки палац на вулиці Зеленій, але й палац у с. Вишня на Львівщині, переглянувши фільм «Прогулянка палацом Фредрів-Шептицьких у с. Вишня» (Твоє місто). Це дуже атмосферне місце, де можна поринути у 19 століття. Вражає вишуканість, висока культура, а також скромність. Парк, сади, озеро підсилюють красу, дарують насолоду.

У фільмі діти змогли побачити й містечко Рудки. Тут похований дідусь відомих братів Шептицьких – Олександр Фредро. Він знайшов свій останній спочинок у костелі Рудок.

Чудові пам’ятки, які збереглися від родини Шептицьких дарують неповторні хвилини.

Автор статті: Наталя Звольська.