Звичайно, у часи війни зараз явно не до туризму. Але, він був колись, є зараз і буде, маю надію, у майбутньому. Головне щоб було куди їздити, бо те, що я побачив нещодавно неподалік с. Коростів дуже насторожило.
Колись популярний маршрут на гору Параска переживає явно не найкращі часи й якщо буде так тривати й на далі, то незабаром у Коростеві можна буде хіба глянути на залишки вузькоколійки або ж просто покукурікати.
Та, про все, по-порядку.
Отже, щоб наші читачі розуміли гора Параска – це вершина, на якій автор цього ресурсу був найбільшу кількість разів. Якщо я не помилився, то 16-ть разів нога Воробуса точно ступала там.
Не бував у цих районах давно. Чому? На це є багато причин, але безперечно найголовніша – відсутність мотивації. Ну, не лазити ж все життя цими просторами? Є й інші цікаві вершини.
На Параску переважно ходять зі Сколе (від гіпермаркету «Рукавичка») та з с. Коростів. Перший маршрут займає близько 8 годин, другий – вдвічі менше. Плюс до другого можна максимально близько доїхати транспортними засобами. Саме тому й звідки часто водять групи дітей. Але, чи захочуть після того, що зробили зараз лісоруби люди ходити цим маршрутом.
Ми поставили автомобіль, взяли необхідні речі й попрямували до вершини. Спілкувалися багато, інколи дорога траплялася болотяною, але це дрібниці. «Веселіше» стало потім, коли я дійшов до так званого вагончика. Ще декілька років тут ми сиділи компанією, облаштували місця для ночівлі й навіть прибили на дерево штани. Це був ніби маячок що тут хтось був.
Зараз цього всього немає. Не думаю, що це все зіпсували лісоруби.
Тут швидше постаралася природа. А лісоруби й інші працівники лісу «постаралися» з іншим. Дерево там все рівно возять. Не знаю чи законно це, але для чого тут було робити дорогу? Хто дав право на це?
Як наслідок, маршрут №504 наполовину зруйновано, а в деяких місцях таке болото що переїхати, не те що перейти пішки проблематично. Для чого це робити? Саме такими діями ми відлякуємо туристів ходити куди-небудь. А природа? Що з нею буде? Які вирубки лісів?
Звернувся з відповідним запитом у захист навколишнього середовища. Побачу, яку відповідь отримаю. Сподіваюся до кінця маршрут таки не буде зруйновано.
Автор статті: Vorobus.
Написати коментар