Екскурсія приміщенням Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки. Історія будівлі

Історія ЛОНПБ

Переходимо до історії даної будівлі. Цей палац єдиний на вул. Зеленій, що зберігся з ХІХ ст. У ньому в різний час проживало п’ять шляхетних родин: Замойські, Дідушицькі, Волянські, Леваковські, Шептицькі.

Будинок побудований для графа Адама Саріуша Замойського. У палаці відбувалися збори масонської ложі, до якої належав і сам власник. Про це ідеться в «Енциклопедії Львова» за редакцією Андрія Козицького (Т. 2. – Львів, 2008. – С. 391).

З сайту «Замки та храми України» відомо, що Адам Замойський (1793-1865) приблизно в 1838 році купив Лопатин, оселився і прожив там до смерті. Мав шість доньок, жодній з яких не передав цей маєток.

Про трьох наступних власників палацу на вул. Зеленій практично нічого не відомо.

Останньою шляхетною родиною, яка тут мешкала, були Леон, Ядвіга Шептицькі та їхні діти. А частим гостем – блаженний Католицької Церкви, Праведник народів світу о. Климентій Шептицький. Приходив сюди, за спогадами племінника Леона Шептицького Яна Казимира, й Митрополит Андрей Шептицький.

Сюди приїжджав у 1923 році Апостольський візитатор (перший ватиканський дипломат в Україні) Джованні Дженоккі.
Інформація про Леона та Ядвігу Шептицьких в даній екскурсії базується на листах і спогадах.

Листи належать о. Климентію Шептицькому. Вони взяті з книги Юстина Бойка та Івана Матковського, що називається «Листи до рідного брата Станіслава графа Шептицького та родини» (- Львів, 2018. – 224 с.).

Спогади дітей Леона та Ядвіги Шептицьких – Яна Сильвестра, Ванди, Єлизавети і племінника Яна Казимира Шептицького – з книги Івана Матковського «Казимир граф Шептицький – отець Климентій: польський аристократ, український ієромонах, екзарх Росії та Сибіру, архимандрит Студитів, Праведник народів світу, блаженний Католицької Церкви» (- Львів, 2019. – 664 с.).

Використано спогади Єлизавети Шептицької, вміщені в книзі «Мойсей українського Духа» науково-популярного видання «Артклас», автором-упорядником якої є Ольга Михайлюк (- Львів, 2015. – С. 44-47).

Вище названі книги були подаровані авторами Львівській обласній науково-педагогічній бібліотеці в рамках проєкту Олени Білоус «Молитва до Митрополита. Софія» у 2019 році.

За словами Єлизавети Шептицької (наймолодшої дочки Леона та Ядвіги Шептицьких), Леон закінчив гімназію в Кракові. Вивчав хімію в Берліні.

Упродовж всього життя підтримував близькі стосунки з братами, особливо з Романом та Казимиром.
Займався громадською діяльністю. Належав до гминної ради у Брухналі та повітової ради в Яворові, а також до шкільної ради. Опікувався школами у Прилбичах та Брухналі, а також дитячими сиротинцями.

Любив землю. Намагався вести господарство сучасними методами і прислухався до порад спеціалістів.
Практикував зі своїми дітьми післяобіднє читання вголос.

За спогадами Ванди Шептицької, батько навчав їх латини. Мама (Ядвіга) – англійську, французьку, релігію та історію. Уроки з батьками були дуже милі, рівень домашньої школи – високий. Науку практикували всерйоз.

Підходимо до фото, яке називається «Митрополит Андрей з родиною святкує срібне весілля брата Леона і Ядвіги Шептицьких. Прилбичі, 15 жовтня 1927 р.». На ньому ми бачимо на передньому плані Леона та Ядвігу Шептицьких, а також їхніх дітей: Софію, Яна Леона Сильвестра, Ванду, Андрія, Анну Марію, Христину та Єлизавету.

Софія (сестра Йосафата). Перед вступом у монастир Сестер Францисканок Місіонерок Марії вивчала французьку мову на романістиці в Університеті у Львові. Навчалася в Сорбонському університеті. Хворіла на туберкульоз кісток. Лежала декілька років і померла.

Далі буде…

Автор статті: Наталя Звольська.



Також раджу прочитати:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*