Екскурсія приміщенням Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки. Персоналії

Екскурсія у ЛОНПБ

Продовжуємо екскурсії Львівською обласною науково-педагогічною бібліотекою. На черзі люди, які тут проживали.


Ян Леон Сильвестр (1905-1980).

Перехворів тифом на Зеленій. Самостійно замешкав у Дев’ятниках з 1931 року. В 1934 р. одружився з Софією (Софія Марія Ольга маркграфиня Вельопольська на Мерові і Гонзага герба Староконь). 22 вересня 1939 р. його арештували радянські спецслужби. Спочатку привезли до в’язниці у Львові, а звідси відправили до Києва й Харкова. Був засуджений до 5-ти років каторжних робіт і висланий у концтабір на Далекий Схід. Врятувався через амністію, надану за бажання стати добровольцем армії генерала Владислава Андерса. Пройшов довгий шлях бойової слави. Згадував, як у салоні на Зеленій, сидячи у глибокому «клубному фотелі», о. Климентій розповідав членам їхньої сім’ї про свою поїздку до Риму для складання гомагіюму (пошани) новому папі Пію ХІІ.

Ванда. Згадує, що до Львова сім’я приїхала досить пізно. Вона тут ходила до останнього класу (3-го класу гімназії). Пройшла курс садівників. У них був великий сад, в якому часом вона допомагала. Ця робота її дуже цікавила і подобалася. Цікавив обробіток овочів, квітів, плодових дерев. Роботою в саду і на городі вона заповнювала свій вільний час. Вступила до сестер Францисканок Місіонерок Марії у Лабунях. Вивчала у Сорбоні математику, фізику, хімію. Другою Батьківщиною для неї стала Сирія.

Андрій Станіслав (1912-1940).

Семінарист духовної семінарії у Львові. На початку Другої світової війни не був мобілізований до польського війська, а добровільно вступив у санітарний загін капітана Мишковського (так порадив йому стрик генерал Станіслав). Андрій потрапив у радянський полон і був закатований у Катині.

Анна Марія ( -2009).

Разом з сестрою Єлизаветою залишила спогади про те, як у вересні 1939 р. більшовики розстріляли Леона та Ядвігу Шептицьких у Прилбичах. У Прилбичі Червона армія увійшла 26 вересня 1939 року. Цього ж дня маєток Леона Шептицького було оточено, а всіх його мешканців зачинено в різних кімнатах. Окрім господарів, у будинку перебували Ольга Фридрихова (1873-1952) та римо-католицький священик Маріуш Скібневський (1881-1939), професор Папського східного інституту в Римі. Наступного дня, 27 вересня, зранку відбувся допит Леона та Ядвіги. Після цього їх вивели в кінець городу і вже біля викопаної могили вбили пострілами в голову. Так само знищено о. Скібневського. На той час о. Климентій таємно був призначений екзархом Росії та Сибіру. Припускають, що енкаведисти перепутали о. Скібневського з о. Климентієм. Після вбивства Леона та Ядвіги Шептицьких о. Климентій опікувався їхніми дочками Анною Марією та Єлизаветою, а також невісткою Софією (дружиною Яна Сильвестра) і її дітьми (Павлом, Марією, Андрієм). Їх вдалося переправити до брата Станіслава Шептицького у Корчину з допомогою німецької репатріяційної комісії, що працювала в Галичині на основі угод між Німеччиною та СРСР. Німці забрали у Шептицьких львівський будинок. Тут знаходився штаб італійського гарнізону. Після довгої бюрократичної процедури о. Климентію вдалося повернути дім у власність родини Шептицьких і домогтися від німецької армії компенсації за розквартирування мешканців. Отримані гроші він щомісяця надсилав до Корчини і в такий спосіб фінансово допомагав дочкам брата Леона та дружині Яна Сильвестра.

Христина ( -2015).

Одружилася в 1939 році з Франциском. Поїхали у весільну подорож до Англії. Там їх застала війна. Франциск, військовий, першим літаком прилетів до Польщі, щоб зголоситися до війська. Однак був ув’язнений і лишився у в’язниці до кінця війни. Христина всю війну провела у Франції. Народила першу дитину. Після війни вони з чоловіком та дитиною виїхали до Канади.

Єлизавета (1923-2018). Вийшла заміж за Андрія Ваймана.

Автор статті: Наталя Звольська.



Також раджу прочитати:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*