У пошуках озера Поляницького

Озеро Поляницьке

Про цю водойму я чув давно, але на рівні літака на схилах Аршиці ніяк не міг її знайти. Як це часто трапляється, то погодні умови, то відсутність компанії, то ще якась мара заважала мені це зробити. І ось минулих вихідних нарешті знайшов компанію й вирушив у Сколе в пошуках озера, яке називають місцеві Поляницьке.

Перед тим, як розповісти про нашу подорож кілька історичних фактів.

Вперше про озеро біля гори Ключ дізнався від п. Володимира Помф’юка десь ще у 2014 році. Ще тоді хлопчина мені багато розповідав про старий маршрут на гору Ключ і те, що в цих районах є озеро з класним місцем для ночівлі. Спершу я думав що він має на увазі Мертве Озеро, але він зробив уточнення. Мертве – це всім відоме, а ось Поляницьке – ні.

Як до нього дістатися? Особисто наша група йшла на нього зі Сколе. Автомобільну дорогу на Ключ ми минаємо й зразу за поворотом треба різко піднятися у ліс і знайти жовте маркування. Колись цим маршрутом ходило дуже багато туристів, але після побудови більш простішої дороги за нього забули. Було би добре й тут поставити якийсь вказівник. А то гроші за в’їзд у заповідник збирають, а зробити елементарні маршрути не можуть.

Повертаючись до маршруту хочу зазначити, що він є чудовим. Майже постійно люди йдуть лісом, по дорозі трапляються гриби, ягоди. Це вам не дорога по асфальту. Йти далеченько, води немає, тому її беріть з собою обов’язково.

Коли вийдете з лісу перед вами буде свого роду перехрестя доріг. Якщо повернути ліворуч, то потрапите на Ключ, якщо ж підете прямо й згодом звернете ліворуч, то через хвилин 15-ть дійдете до повороту на озеро. Дорога до озеро не позначена, тому навігація не завадить, або ж треба бути максимально уважним. Особисто для мене орієнтиром була викладена з дерев дорога. Ще хвилин 10-ть і ми на місці.

Перше враження від Поляницького – це болото. Але, якщо походити кругом і оглядітися, то не так вже все й погано виглядає. Купатися там зась, а ось заночувати сам Бог велів. Хоча, ми цього не зробили за відсутності наметів. За мету собі це не ставили, але не виключаю ночівлі тут у майбутньому.

Ну, і найцікавіше. Кажуть що тут водяться русалки. У цей їх не було. Мабуть поховалися від спеки.

Автор статті: Vorobus.



Також раджу прочитати:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*