У деяких випадках, наприклад, у разі здійснення фінансових операцій між двома взаємозалежними особами допускається особливий принцип формування цін товарів або послуг. Він полягає в тому, що вартість формується за внутрішньофірмовими цінами, які можуть помітно відрізнятись від загальних ринкових. У такому разі мова йде про трансфертне ціноутворення – 2023 рік в Україні приніс деякі зміни в процес його формування.

Докладніше розглянемо, якими є критерії трансфертного ціноутворення та які методи використовуються для того, щоб визначити, чи відповідає контрольована операція так званому принципу «витягнутої руки»?

Визначення трансфертного ціноутворення

Трансфертними цінами можна вважати вартість товарів або послуг, яка виставляється між взаємопов’язаними особами, а також між компаніями-неплатниками податку на прибуток. Також це актуально під час здійснення фінансових угод між суб’єктами низькоподаткових юрисдикцій.

Трансфертне ціноутворення займається безпосередньо визначенням: наскільки коректно розрахована трансфертна вартість товарів чи послуг. Для цього відбувається контроль з боку податкових служб. Аби уникнути неприємностей, важливо ретельно перевірити звіт, який буде подаватись у відповідні органи. Важливо:

• коректно заповнити всі папери;
• подати звіт вчасно;
• підбирати методи, виходячи з окремої категорії товарів або послуг (наприклад, для сировини застосовують метод порівняльної неконтрольованої ціни, про який ми розповімо далі).

Основні методи трансфертного ціноутворення

Виділяють кілька методів, що дозволяють остаточно встановити, чи підпадає конкретна фінансова операція під принцип «витягнутої руки» що це за принцип? Усе просто – даний термін означає особливий зв’язок між особами-учасниками угоди. Якщо його вдасться підтвердити – стає можливим використання принципів трансфертного ціноутворення.

Отже, серед основних методів визначення виділяють:

1. Порівняльної неконтрольованої ціни. Поширений принцип, який полягає у визначенні остаточної ціни власне методом порівняння. Тобто вартість різних товарів і послуг зіставляють з аналогічними.
2. Метод ціни перепродажу товарів і послуг. У такому разі потрібно скласти 3 показники: собівартість товарів чи послуг, надбавки та витрат на реалізацію об’єкта. Остаточна сума є ціною товару.
3. «Витрати +». Метод, який визначає ціну як суму собівартості товару та націнки, яку зазвичай ставлять на аналогічні товари/послуги.
4. Чистого доходу. Для цього оцінюється рентабельність продажу товарів або послуг.

Щоб остаточно визначити, чи можливо в конкретному випадку розглядати трансфертне ціноутворення та як підготувати усю необхідну для подачі заяви чи звітів Документацію, потрібно звертатись до професіоналів. Заручіться підтримкою фахівців, аби уникнути помилок та подальших проблем із Податковою службою.

Автор статті: Jorgen.