АФЛУ: коротка історія турніру. Частина 1. Всеукраїнські фінали + ФОТО + ВІДЕО - Блог про Львів

АФЛУ: коротка історія турніру. Частина 1. Всеукраїнські фінали + ФОТО + ВІДЕО

ХІТ

Як ми вже повідомляли, з 21 по 23 квітня у Львові проходитиме Всеукраїнський фінал Аматорської футзальної ліги України сезону 2022/2023 р. р. У цьому турнірі зіграють шістнадцять команд, які боротимуться за звання найкращого аматорського колективу України.

Анонсуючи цю подію, шеф-редактор футзального порталу «5х5» Артем Терентьєв та один з найкращих футзальних блогерів Львова Ігор Воробій (який за сумісництвом є пресаташе ФК «Галицька здоба») вирішили зробити спільний матеріал, присвячений історії АФЛУ, починаючи з сезону 2013/2014 р. р., коли відбувся перший розіграш цього турніру. Щоб читачам було зручніше, ми розбили історію Аматорської футзальної футзальної ліги на три частини. І розпочнемо з найбільш престижної, а саме – з Всеукраїнських фіналів.

Всеукраїнські фінали АФЛУ.

2014 рік. Одеса.

Перед тим, як згадати про перший Всеукраїнський фінал Аматорської футзальної ліги України, потрібно трохи розповісти про передумови створення цього турніру. Біля витоків АФЛУ стояли тодішній віцепрезидент Асоціації футзалу України Вадим Каганов та Сергій Бабіков, який тоді очолював Комітет аматорського та масового футзалу АФУ. Саме їм належала ідея створення Аматорської футзальної ліги України, яка мала би об’єднати під своїм «крилом» найкращі аматорські футзальні клуби України. Структура змагань була наступною. У Всеукраїнському фіналі грали переможці регіональних змагань, а в Елітному фіналі – призери та володарі (або фіналісти) регіональних кубкових змагань. Тому, було доречним порівняння Всеукраїнського фіналу АФЛУ – з футбольною Лігою чемпіонів, а Елітного фіналу – з футбольною Лігою Європи. Також важливо пам’ятати і те, що після групового етапу Всеукраїнського та Елітного фіналів утворювались Перша та Вища ліги (а були й сезони, коли ще додавалась і Друга ліга. – А. Т.). Однак, чемпіоном України серед аматорських команд, ясна річ, була команда, яка перемагала у фіналі плей-оф Вищої ліги. Тому, в нашому матеріалі ми будемо зосереджувати свою увагу переважно на фіналах Вищої ліги Всеукраїнського фіналу АФЛУ, але про фінали Першої та іноді Другої ліг – теж згадаємо.

Якщо ж казати про перший Всеукраїнський фінал Аматорської футзальної ліги України, то він проходив у Одесі 28 та 29 березня у спорткомплексах «Політехнік» та «СКА». Вибір міста був не випадковим. По-перше – це була своєрідна данина поваги тим переможним традиціям одеського футзалу, які закладались ще у 90-х роках минулого століття завдяки перемогам одного з грандів українського футзалу – одеського «Локомотива». До того ж, проведення фіналу головного аматорського турніру країни на березі Чорного моря – це був чудовий піар-хід, який дозволяв усім учасникам поєднати приємне з корисним – і пограти, і відпочити.

Варто відзначити, що через нестабільну політичну ситуацію на Сході України у турнірі не змогли зіграти представники Донецької та Луганської областей. Також через анексію Криму російськими окупантами не змогла приїхати до Одеси команда і з цього регіону України. Хоча там вже навіть був проведений чемпіонат, який був відбірковим етапом до Всеукраїнського фіналу АФЛУ. Окрім того, не було представника Харківщини, оскільки найсильніший турнір Слобожанщини – Кубок ФК «Універ» б – на той момент ще не входив до структури АФЛУ (хоча був одним з найсильніших аматорських футзальних турнірів України. – А. Т.). Тим не менш, склад учасників турніру був дуже сильним. Там грали такі команди, як майбутній учасник Екстра-ліги – київський «ХІТ», одна з найсильніших команд Львова – «Княжий Ринок» (основу цієї команди складали колишні гравці «ТВД» і «Тайму», і трохи згодом цей колектив ще встиг пограти у першому сезоні Другої ліги), один з грандів волинського футзалу – хорівська «Надія», у якої був дуже сильний склад, і там теж грали деякі з гравці з досвідом поєдинків на високому рівні, а також криворізький «Конкорд» та «КРІПТО» з Жовтих Вод – команди, які згодом стануть фактично одними зі старожилів АФЛУ.

Княжий ринок

Княжий ринок

У фіналі Вищої ліги зустрілись дві команди, які фактично з самого початку були серед фаворитів змагань – «ХІТ» та «Княжий Ринок». І тоді «кабельники» змогли здобути перемогу над «Княжим Ринком» з рахунком 2:0. Варто зазначити, що переможець Всеукраїнського фіналу Аматорської футзальної ліги України отримував можливість розпочати наступний сезон у Першій лізі (Друга ліга з’явилась через кілька років після цього. – А. Т.). Тому, вже у сезоні 2014/2015 р. р. київський «ХІТ» грав у Першій лізі чемпіонату України саме в ранзі чинного чемпіона АФЛУ.

Що стосується Першої ліги Всеукраїнського фіналу АФЛУ, то там у фіналі зійшлись ізмаїльський «Митник» та криворізький «Конкорд». Основний час цього поєдинку не виявив переможця, оскільки була зафіксована нічия – 2:2. Однак, у серії пенальті перемога дісталася «Митнику» – 6:5.

Також зазначимо, що через деякий час після завершення сезону на дисках був випущений невеличкий фільм, присвячений першому Всеукраїнському фіналу АФЛУ в Одесі. Автором ідеї та її втілювачем у життя був тодішній головний редактор сайту sportinform.com.ua Ігор Калмиков.

ХІТ

2015 рік. Запоріжжя.

Другий Всеукраїнський фінал АФЛУ також був проведений на Півдні України. Але цього разу – у Запоріжжі. Так само, як і у випадку з Одесою, це було даниною поваги тим футзальним традиціям, які були у Запоріжжі протягом довгих років, особливо якщо згадати про те, як це місто на березі Дніпра було представлене одразу трьома командами у Вищій лізі, і недарма Запоріжжя довгий час вважалося одним з головних футзальних центрів України. До того ж, чемпіонат Запоріжжя був одним з найсильніших не тільки у південному регіоні, а й у всій країні – його можна було цілком реально ставити з харківським Кубком ФК «Універ», а також чемпіонатом Одеської області та чемпіонатом Києва.

Щоправда, варто зазначити, що у Запоріжжя був конкурент – Хмельницький. Однак, це місто не змогло надати для проведення матчів два майданчики, тоді як для проведення матчів Всеукраїнського фіналу АФЛУ у Запоріжжі були обрані спорткомплекси «ЗАЗ», «Мотор-Січ» та «Запоріжалюмінбуд», де, власне кажучи, і відбулись фінальні поєдинки.

Цього разу у Всеукраїнському фіналі взяли участь двадцять команд, які були розбиті на чотири групи. Всі ігри фіналу транслювалися в режимі он-лайн і викликали великий інтерес любителів футзалу всієї країни. Мінусом стала відсутність двох команд, які цілком реально могли б поборотися за медалі Всеукраїнського фіналу, а то й зовсім за звання чемпіона. Це – київський СОК «Штурм» та львівський «Княжий Ринок». Нагадаємо, що львів’яни були віцечемпіонами в дебютному сезоні АФЛУ, поступившись у вирішальному поєдинку столичному «ХІТу». Що ж стосується «штурмовиків», то питання про їх участь залишалося відкритим до останнього моменту.

Але не склалося.

Однак замість торішніх фаворитів з’явилися нові, не менш амбітні як за складом, так і по грі. Запорізький «Сіал-Джет» і дніпровський «ЮВІКО», полтавський «ПЗМС» та драбівский «Альтаїр» – всі ці команди-дебютанти були налаштовані поборотися за найвищі нагороди. Істотно посилилися волинська «Надія» і криворізький «Конкорд», традиційно потужно виглядали івано-франківський «Епіцентр К10» та хмельницький «Спортлідер-3», практично повністю зберіг склад торішній порушник спокою вінницький «Енергетик», а колориту і шарму додала участь енергодарської «Баварії». Та й інші учасники явно не збиралися здаватися без бою. Формула турніру залишалася колишньою – після ігор в групах команди ділилися на дві ліги – Вищу і Першу (по вісім команд) та грали у плей-оф, а чотири невдахи відправлялися додому.

Також читайте:   Офіційно: сезон у PARIMATCH Екстра-лізі завершено

Переможцем Першої ліги став херсонський «Стелс», який у фіналі з рахунком 3:2 обіграв житомирський «Атлет». «Помаранчеві» їхали у Запоріжжя в ранзі «темної конячки», самі не знаючи, на що здатні. Трохи не вистачило херсонцям, щоб потрапити до першої вісімки, а от у Першій лізі команда виявилася сильнішою за всіх.

Були у рамках запорізького турніру і сенсації. Найгучніша з них – це невихід у плей-оф Вищої ліги драбівського «Альтаїра», який посилився такими гравцями, як Сергій Якунін, В’ячеслав Чуднов та Валерій Замятін. Але й ця трійця не допомогла «Альтаїру». Відверто не пощастило криворізькому «Конкорду», який у божевільному матчі, програючи по ходу зустрічі 2:5, обіграв якраз зоряний «Альтаїр» – 8:6, але у Вищу лігу не пробився.

Відкриттям турніру цього разу став полтавський «ПЗМС», який виборов у групі три перемоги, а у чвертьфіналі тільки по пенальті поступився «Спортлідеру-3». Дуже приємне враження залишила енергодарська «Баварія», але вона також у чвертьфіналі поступилася землякам з «Сіал-Джета». Півфінали вийшли географічно вивіреними – в одному зійшлися запорожці й дніпровці, в іншому – волиняни і хмельничани. Удача усміхнулася «ЮВІКО» та «Надії», які подарували нам прекрасний фінал – з відмінною інтригою і драматичний розв’язкою на останніх хвилинах. Тут сильнішими виявилися дніпровці, які здолали волинян з рахунком 3:2.

Від футзального порталу «5х5». Зазначимо, що місто Дніпро тоді ще носило стару назву – Дніпропетровськ. Однак, ми свідомо називаємо «ЮВІКО» командою не з Дніпропетровська, а з Дніпра, а представників цього колективу, який очолював Павло Пічкуров – дніпровцями.

2016 рік. Житомир

Перед тим, як почати згадувати події третього Всеукраїнського фіналу АФЛУ, потрібно зробити невеличкий відступ. Під час поїздки до Угорщини на матчі відбору на чемпіонат світу – 2016, нинішній шеф-редактор футзального порталу «5х5», а тоді – футзальний оглядач сайту UA-Футбол Артем Терентьєв мав неофіційну розмову з представником команди «КРІПТО» (Жовті Води), паном Мещеряковим. І тоді ми розмовляли про те, що в АФЛУ наразі вже є кілька команд, які переросли рівень Аматорської футзальної ліги України, але за різними причинами ще не дотягують до рівня Першої ліги. І тоді, у 2015 році, в одній з кав’ярень Відня, куди українська делегація поїхала у вільний день, коли не було матчів збірної України, ми обговорювали саме такий момент, що командам АФЛУ потрібно далі рости та підвищувати свій рівень. І, розуміючи те, що не всі можуть собі дозволити участь у чемпіонаті України серед команд Першої ліги, потрібно думати над створенням Другої ліги, де грали би найкращі команди АФЛУ. Більше того – навіть вже були версії, хто і де мав би грати, враховуючи територіальний принцип. Забігаючи наперед, скажемо, що вже з сезону 2016/2017 р. р. Друга ліга була створена саме за таким принципом. Це вже потім вона була трохи переформатована. А тоді, у 2015 році, практично за півроку до проведення третього Всеукраїнського фіналу АФЛУ, це були ще розмови (хоча є підозри, що президент Асоціації футзалу України Сергій Владико вже тоді думав щодо створення Другої ліги, тому це було питанням часу. Але це було потім…

А поки що футзальна спільнота готувалась до третього Всеукраїнського фіналу АФЛУ, який відбувся у Житомирі наприкінці березня. Цей турнір запам’ятався кількома цікавими моментами. По-перше – до висвітлення турніру у Житомирі приєднався відомий журналіст та колишній шеф-редактор сайту Sport.ua Дмитро Копій, який робив дуже класні сюжети про те, що відбувалося навколо Всеукраїнського фіналу АФЛУ за допомогою камери «GoPro». По-друге – завдяки кількості команд-учасниць Всеукраїнського фіналу вперше після групового раунду були проведені турніри в одразу трьох лігах – Другій, Першій та Вищій. І по-третє – Всеукраїнський фінал АФЛУ був фактично одним з перших футзальних турнірів всеукраїнського рівня, який проходив на паркеті ФОКу на вулиці Миколи Кибальчича, де буквально незадовго до цього було зроблено футзальний майданчик. Перед Всеукраїнським фіналом АФЛУ встиг прийняти у себе лише один турнір – чемпіонат України з футзалу серед ветеранів. Після цього ФОК протягом кількох років був домашньою ареною житомирського «ІнБева» в рамках чемпіонату України серед команд Екстра-ліги. Зараз, на жаль, цієї арени, яка за короткий час стала справжнім центром футзалу у Житомирі, вже немає… Додамо також, що ще одним майданчиком, на якому проводились ігри Всеукраїнського фіналу АФЛУ – 2016, був спорткомплекс «Динамо», який ще пам’ятав ігри житомирського «Контингенту» в рамках чемпіонату України серед команд Вищої ліги.

Традиційно склад учасників був дуже сильним. Більше того – можна вважати, що за складом учасників це був один з найсильніших Всеукраїнських фіналів АФЛУ за всю історію. Судять самі: до таких досвідчених (у контексті участі у подібних змаганнях) команд, як житомирський «Атлет», який був фактично господарем турніру, «Автолокомотив» (Южноукраїнськ), «ЮВІКО» (Дніпро), «Надія» (Хорів), «Спортлідер-3» (Хмельницький), «КРІПТО» (Жовті Води) та «Конкорд» (Кривий Ріг) доєднались такі цікаві колективи, як київська «Skidka» (учасник «Фіналу восьми» Кубку України у Харкові) та запорізький «АІК-ЕКО», у складі якого виблискував легендарний колишній гравець донецького «Шахтаря» Раміс Мансуров. І треба сказати, що багато в чому завдяки досвіду та майстерності Раміса Фаридовича «АІК-ЕКО» вийшов до фіналу Вищої ліги Всеукраїнського фіналу АФЛУ – 2016. Однак, стати чемпіоном України серед аматорів Мансурову та компанії не судилося – на заваді став вінницький «Енергетик», який несподівано для всіх переграв запорожців у фіналі з рахунком 5:4.

Що стосується нижчих ліг, то у фіналі Другої ліги опинився криворізький «Конкорд», який у 2014 грав у фіналі Першої ліги. Якщо у 2014 році суперником «конкордистів» по фіналу був ізмаїльський «Митник», то цього разу – інша команда з Півдня України, а саме – херсонський «Обленерго». Але цього разу «Конкорду» таки вдалося перемогти – 3:2 на користь команди з Кривого Рогу. А ось у Першій лізі перемогу святкувала івано-франківська «Віза-Вторма», яку очолював колишній тренер «Урагану» Іван Скіцко. Перемога у фіналі Першої ліги Всеукраїнського фіналу АФЛУ над «Рівне-112» з рахунком 5:2 стала одним з тих вагомих кроків, який потім дозволив керівництву «мануфактурників» не тільки мріяти про Першу лігу чемпіонату України, а і вийти туди. Зазначимо, що «Віза-Вторма» була дуже амбітним проєктом – ця команда планувала через кілька років вийти в Екстра-лігу, однак, на жаль, після програшу у вирішальних поєдинках Першої ліги була розформована.

Далі буде…

Автор статті: Прес-служба АФЛУ.



Також раджу прочитати:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*