Чому легендарний “Мовістар Інтер” не брав участь у перших Турнірах європейських чемпіонів з футзалу - Блог про Львів

Чому легендарний “Мовістар Інтер” не брав участь у перших Турнірах європейських чемпіонів з футзалу

Інтер Мовістар

Давно мене турбувало одне питання: чому легендарний “Мовістар Інтер” не брав участь у перших Турнірах європейських чемпіонів з футзалу, які проходили з 1985 по 1990 роки, хоча був чемпіоном Іспанії за версією FEFS (Federacion Espaniola Futbol de Salon)?

Відповідь на це питання я шукав дуже добре, навіть підключав своїх іспанських колег та ветеранів іспанського футзалу. Зрештою, сьогодні випадково я знайшов відповідь на це питання. І воно – перед вами. Це – вирізка з однієї з іспанських газет, яка висвітлювала іспанський футзал у 80-х роках минулого століття. Тут імена легіонерів з Південної Америки, які вже з середини 80-х років почали отримувати запрошення від іспанських команд та почали грати в Іспанії. Серед них – тогочасна зірка парагвайського та світового футзалу Рамон Каросіні, який перейшов у “Інтерв’ю Ллойдс” (варто нагадати, що це була одна з попередніх назв клубу, який наразі називається “Мовістар Інтер”. – А. Т.). І що ми там ще бачимо, окрім імен легіонерів?
Виявляється, у 80-х роках було два чемпіонати Іспанії з футзалу. Один проходив під егідою FEFS та грався за правилами FIFUSA (нині – AMF). Інший же чемпіонат проходив під егідою RFEF (Real Federacion Espaniola de Futbol). Тобто, вочевидь, це був чемпіонат Іспанії за тими футзальними правилами, які у 80-х роках почала вводити FIFA перед організацією свого першого чемпіонату світу з футзалу, який відбувся у Нідерландах у 1989 році. Хоча це лише моє припущення, яке потребує або підтвердження, або спростування. До речі, зараз чемпіонат Іспанії з футзалу саме за правилами FIFA організовує Комітет футзалу при RFEF, який очолює Хосе Венансіо Лопес.

Але факт залишається фактом. Якби “Інтерв’ю Ллойдс” грав у чемпіонаті під егідою RFEF, то він, можливо, брав би участь у Турнірах європейських чемпіонів, і, можливо, навіть перемагав би в них. Але “Інтерв’ю Ллойдс” грав у чемпіонаті під егідою FEFS, де здобув дев’ять чемпіонських титулів (1980, 1981, 1982, 1984, 1985, 1986, 1987, 1988, 1989) та тричі виграв Кубок Іспанії (1984, 1986, 1988). А у Турнірі європейських чемпіонів, відповідно, Іспанія була представлена командами, які грали у чемпіонаті під егідою RFEF. Відповідно, у 1985 році, на першому Турнірі європейських чемпіонів, Іспанію представляла команда “Егаса Частон”, яка, вочевидь, була чемпіоном Іспанії за версією RFEF. Так само як і у 1987 році у нідерландському Маастріхті грав “Депортес Блантес”. Принаймні, це якщо логічно дивитись на склади команд в обох чемпіонатах. Проблема в тому, що про чемпіонати Іспанії під егідою RFEF до 1989 року інформації насправді дуже мало. Відомо тільки, що був такий собі чеміпонат Іспанії серед клубів, і у період з 1980 по 1982 роки у цьому турнірі перемагав “Інтерв’ю Ллойдс”. Тобто, виходить, що “Інтерв’ю” на початку 80-х років грав у обох чемпіонатах? Можливо. Але доводилося зустрічати постери “Інтерв’ю” середини 80-х років, і там немає згадки про титули чемпіона Іспанії серед клубів. Натомість, вони є у Вікіпедії. Коротше кажучи, ця тема поки що не зовсім досліджена. Хоча історики іспанського футзалу, мабуть, знають відповіді на питання по цій темі.

Також читайте:   FAVBET Екстра-ліга. 6 тур. «Енергія» – «Продексім» – 1:3

Але ще хочеться звернути увагу на один момент. Поки у чемпіонаті Іспанії за версією RFEF грав “Інтерв’ю Ллойдс”, у чемпіонаті Іспанії пед егідою RFEF грала “Барселона”. І тут – цікавий момент. Враховуючи те, що футзальна секція “Барселони”, яка була заснована у 1978 році, переживала період розпаду з 1982 по 1987 роки (що цікаво – саме у ці роки у Мадриді існувала молодіжна футзальна команда мадридського “Реалу”, яка, щоправда, грала не на рівні чемпіонату Іспанії, а на регіональному рівні – у чемпіонаті Кастілії, де, до речі, мала деякі успіхи. – А. Т.), можна зробити один висновок: швидше за все, це був останній сезон перед створенням LNFS (Liga Nacional de Futbol Sala), тобто – сезон 1988/1989 р. р. На це, до речі, частково вказує не тільки присутність “Барселони”, а і згаданого вище Рамона Каросіні, який перейшов у “Інтерв’ю Ллойдс” у 1985 році після чемпіонату світу під егідою FIFUSA, який проходив як раз в Іспанії.

І тут ще один момент потрібно згадати. У 1990 році “Барселона” зіграла поєдинок за право заволодіти першим в історії Кубком володарів Кубків європейських країн з футзалу проти італійської “Роми”, яка у тому ж 1990 році стала переможцем Турніру європейський чемпіонів, а також була чемпіоном та володарем Кубку Італії. “Інтерв’ю Ллойдс” здобув свій останній Кубок Іспанії за версією FEFS у 1988 році, а останнім володарем Кубку Іспанії за версією FEFS перед створенням LNFS був “Марсанс Торрехон”, який потім, у 1993 році стане чемпіоном Іспанії (LNFS) та виграє домашній Турнір європейських чемпіонів 1994 року, перегравши у фіналі легендарну хорватську “Успінячу” на чолі з братами Мавровичами (один з них – Марінко Маврович – зараз очолює національну збірну Хорватії з футзалу. – А. Т.). “Інтерв’ю Ллойдс” здобув перший Кубок Іспанії під егідою LNFS у 1990 році. Він же і став тоді першим чемпіоном LNFS, а у 1991 році переміг у Турнірі європейських чемпіонів. Звідси я роблю висновок: “Барселона” була останнім володарем Кубку Іспанії за версією RFEF у 1989 році, тому вона і організувала “титульний” поєдинок за Кубок володарів Кубків з футзалу на майданчику “Палау Блауграна”.
Ось такі цікаві моменти з історії іспанського та світового футзалу – найкращого виду спорту на Землі.

Автор статті: Terentyev.



Також раджу прочитати:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*