Одна із роду Ярослава Мудрого. Історія Єлизавети Ярославни та її кохання з вікінгом Гарольдом Суворим… - Блог про Львів

Одна із роду Ярослава Мудрого. Історія Єлизавети Ярославни та її кохання з вікінгом Гарольдом Суворим…

Єлизавета Ярославна

Українці пишаються Анною Ярославною, що була королевою Франції, але часто забувають про інших дочок Ярослава Мудрого, які теж стали європейськими королевами. Не виключено, що в Європі свого часу відомішою була не княгиня Анна, а її старша сестра Єлизавета. Адже саме з нею повʼязана найромантичніша історія середньовічної Європи.

Єлизавета Ярославна народилась приблизно 1022 року. Коли їй виповнилося вісім, до Києва прибув 15-річний конунг Гарольд, щоб поступити на службу до князя Ярослава. Конунг Гарольд був братом по матері норвезького короля Олафа Святого. У 1030 році король Олаф загинув у битві з повсталою знаттю і данцями. Трон посів Канут, король Данії та Англії, а конунгу Гарольду довелося залишити Норвегію.

Вважається, що Гарольд із першої зустрічі покохав княжну Єлизавету. Для тієї епохи ранні шлюби були нормою. До середньовічної любові не варто підходити з сучасними мірками: валентинок, сердечок і іграшкових ведмедиків у ті суворі часи не дарували. Знатний воїн, тим паче норвезький, мав дарувати дамі серця корону, а не валентинки. Так, він був королем Норвегії, але не мав влади.

Король без корони

Розуміючи, що за бідного й босого вікінга Ярослав Мудрий не віддасть своєї красуні-дочки, Гарольд починав діяти: придушив заколот у Болгарії, показав себе як хоробрий воїн і талановитий стратег у Північній Африці та на Сицилії. Усі зароблені гроші й коштовності він переправив у Новгород, щоб догодити майбутньому тестеві. У своїх мандрах Гарольд часто думав про кохану, навіть склав пісню про «руську дівчину з золотою гривнею, що помітує Гарольдом». Ця пісня навіть є в перекладі Івана Франка.

Побачивши героїчні походи Гарольда і думаючи про дипломатичні звʼязки з Норвегією, Ярослав Мудрий вирішив віддати свою дочку Єлизавету заміж за мужнього вікінга. На той момент маленька і непоказна дівчинка перетворилась у чарівну дівчину — витончену і ніжну. На честь краси Єлизавети, чоловік навіть склав хвалебну пісню «Виси радості». Писав Гарольд і безліч віршів коханій, які згодом увійшли до норвезької класики.

А дівчина, яка все життя прожила в палаці й багатстві, полюбила Гарольда не за його здобуті коштовності, а за душу і показну зовнішність: «Саги малюють образ красеня блондина з бородою й довгими вусами, великими руками й ногами, атлетичної статури. Він справжній велет (у руських джерелах записано: п’ять ліктів заввишки, тобто зростом 190–230 см). У церкві, яку Гаральд велів збудувати, на дверях вирізьбили хрест — якраз на тому рівні, щоб конунгові було зручно його цілувати».

Єлизавета Ярославна

Пізніше норвезький письменник Стув Сліпий напише, що Гарольду «випало багато золота й дочка конунга» (військового вождя). Повернувшись додому, Гарольд розділив свою владу разом з сином його померлого брата Олава, Магнусом. Між ними часто спалахували суперечки, зрештою, перед своєю смертю Магнус не заповів Данське королівство своєму дядьку. Це викликало в останнього невимовне обурення, бо Гарольд довгі роки збирався стати королем Данії. Тому кожного року навесні він зібрав військо і пішов на данців, грабуючи і вбиваючи їх. За таку свою політику він і отримав прізвисько «Суворий».

Також читайте:   Свій до свого по своє!

Насправді точної інформації про це немає. Відомо тільки, що вона почувала себе пригніченою в холодній країні, без підтримки сімʼї, не розуміючи чужої мови, культури та побуту. Батько відмовлявся допомагати їй і Гарольду в завоюваннях. Так вона з розкішної княжни перетворилась у самотню королеву.

У шлюбі з Гарольдом Єлизавета народила двох доньок, Марію та Інгегерду, проте король був незадоволений: він хотів сина, майбутнього спадкоємця. Саме через це стосунки у подружжя почали псуватись. Розуміючи, що тесть перестав його підтримувати, а Єлизавета народила йому лише дочок, норвезький король забажав одружитись удруге. На той час мати багато жінок було цілком нормально, однак офіційною дружиною вважалась тільки одна.

Як пише «Сага про Харальда Суворого Правителя», дуже скоро стосунки короля з дочкою норвезького магната Торою Торбергсдоттир стали більше, ніж простим спілкуванням. Згодом Тора народила Гарольду омріяних синів Олава та Магнуса (над іменами довго не думали) і повністю зайняла роль Єлизавети. Тора супроводжувала Гарольда у військових походах і вже їй він складав пісні. Однак відомо, що під час свого останнього походу король був саме з Єлизаветою. До речі, про ось цей «останній похід». Гарольд ніяк не міг захопити Данію, через це він лютував і знищував простий люд. Одного разу до нього приїхав чоловік, який запевнив його, що знає, як привласнити не Данію — Англію. Загорівшись цією божевільною ідеєю, король готував військо, а своє королівство він залишив на племінника.

Вікінгу снилися погані сни, що віщували невдачі, проте норвежець не зважав на них. Спочатку йому навіть щастило: він висадився в Північній Англії і переміг війська, що намагались йому завадити. Але через 5 днів, 25 вересня 1066 року, армія короля була повністю знищена в битві біля Стамфордського моста. Гарольд Суворий загинув у бою, як і його дочка Марія. Із 300 кораблів, що прибули в Англію, додому повернулись лише 25.

Про подальшу долю найстаршої дочки Ярослава Мудрого знаємо небагато. Шкода, що про Єлизавету Ярославну писали тільки в контексті її шлюбів. Жінка з Олавом та Інгегердою повернулися в Норвегію. Єлизавета вдруге вийшла заміж за данського короля, проте чи були у них діти, немає свідчень. Дочка Єлизавети Інгегерда теж вийшла заміж за данського конунга Олафа І Свейнссона і потім правила Норвегією.

За матеріалами Фейсбук-спільноти The World of History.

Автор статті: Jorgen.



Також раджу прочитати:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*