Я вчусь жити за цим “правилом”. Нічого в мене, правда, не виходить, але я стараюсь.

Короче, історія така: приїхала я з дітьми в Трускавець. Без машини – електричкою. Зібралися ми на гору на підйомнику, до якого їхати пару кілометрів.

В інтернеті купа повідомлень, що з Трускавця щодня курсує безкоштовний трансфер на витяг. Пішли ми шукати той автобус.

Продавець на базарі відправив нас на автостанцію на рейсовий автобус. І все би ок, ми б навіть пішли б, якби нас не догнав інший мужчина, який повідомив, що від рейсового автобуса ще вбік до витягу 3 км йти і він нас підвезе на бусі за 500 гривень (нас четверо, я і троє менших дітей).

Я відмовилась, пішла далі шукати безкоштовний автобус, а тим двом чоловікам присвоїла почесне 4 і 5 місце в антирейтингу чоловіків – першому, за те, що не попередив скільки йти пішки, другому, що вирішив підвезти багатодітну маму за 500 гривень (там 7 км, з яких 1,8 км вбік від траси).

Далі ми зайшли в інформаційне бюро і спитали де той безкоштовний автобус. Там мужчина нам сказав, щоб йшли в якийсь великий готель питались – бо той автобус туристів саме там збирає. За те, що в інформаційному бюро не дав нам конкретної інформації – теж впишемо його в антирейтинг.

Переможцем став один альфасамець з крутого готелю. Я спитала в дівчат, які працюють в холі в кафе про той автобус. А вони до нього. Він там чи то керуючий, чи то менеджер, чи то охоронець – карочє, красавчік такий.

А він мені каже: ну то як ви хотіли на той безплатний, то він їзде тільки раз в день і не сьогодні, тому до Буковиці або приватно або цей…

“Або цей?” – перепитую і чекаю продовження речення.

А він мені: “або приватно”.

Приватно в мене нема, я без машини, то що там з “або цей”?

Він дивиться на мене як на дуру, ті офіціантки щось підхіхікують, а я чекаю на варіанти “або цей”.
“Ви збираєтесь мені сказати як доїхати до Буковиці?” – не угомонюсь.

Дітям соромно, тягнуть мене за руку: мама тихо, пішли звідси.

Ви мужчина чи хто? Можете мені запропонувати варіанти: таксі, рейсовий автобус, пішки зрештою пошли – за годину б дійшли, попутки, та сам підвези! Але ж ні – бо “або цей”.

П.с. таксист з бордюру нас хотів вести за 250 гривень, болт завіз за 110, за 250 привіз назад ще й екскурсію про Трускавцю провів, бо витяг не працював.

Автор статті: Yuliana.