Хочеться ненадовго повернутись у попередній, п’ятнадцятий тур, у рамках якого відбувся матч «Athletic Futsal» (Дніпро) – «Ураган» (Івано-Франківськ). Для команди з Дніпра це був другий поспіль домашній поєдинок на майданчику відреставрованого спорткомплексу УДХТУ, де відтепер «Athletic Futsal» прийматиме своїх суперників. І автору цього матеріалу вдалося побувати на матчі дніпрян проти «драконів».

Якщо Харків для мене завжди був Меккою українського футзалу, то Дніпро – був, є і буде його колискою. Адже саме у Дніпрі фактично починався український футзал. Згадайте хоча б часи «Механізатора», який був одним з перших флагманів українського футзалу. Але, на жаль, у Дніпрі довгий час не було команди рівня Вищої ліги (Екстра-ліги). Останнім представником Дніпра в еліті українського футзалу І приємно, що зараз футзал у Дніпрі відроджується. Присутність команди з цього міста у FAVBET Екстра-лізі – яскраве тому підтвердження. Окрім того, не забуваємо, що наразі у Дніпрі грає ще одна команда, яка представляє Січеславщину у FAVBET Екстра-лізі – «Суха Балка» з Жовтих Вод. Тож, у дніпровських любителів з футзалу наразі є чудова нагода вболівати одразу за дві команди у головному дивізіоні українського футзалу.

Однак, повернемось до головного «об’єкту» цього матеріалу – оновленого спорткомплексу УДХТУ. У цьому спорткомплексі я востаннє був, якщо мені не зраджує пам’ять, у 2017 році, коли ця арена приймала Всеукраїнський фінал Аматорської футзальної ліги України. Тоді чемпіоном стала «Надія» (Хорів). І ще тоді я шкодував про те, що цей зал не приймає матчі Екстра-ліги, оскільки на той момент повернення Дніпра на велику футзальну мапу України було великою, але водночас недосяжною мрією. Тим більше, з огляду на те, як люблять футзал у Дніпрі, і який тоді був ажіотаж навколо Всеукраїнського фіналу АФЛУ – фінальний поєдинок цього турніру навіть транслювався на одному з місцевих телеканалів. Причому, знову ж таки, якщо мені не зраджує пам’ять, з трьох камер. І це – матч чемпіонату України серед аматорів! Тобто, можна сміливо казати про те, що з інформаційної точки зору Дніпро був готовий до повернення на футзальну мапу України, зокрема й Екстра-ліги. Однак, як вже було сказано вище, на той момент у Дніпрі – місті, у якому зароджувався український футзал – не було команди, яка могла би підтримати та відновити ці славні традиції вже на рівні Екстра-ліги…

«А тепер – усе інакше», як співається в одній відомій пісні. Дніпро представлений у FAVBET Екстра-лізі командою «Athletic Futsal». Також, як було сказано вище, у Дніпрі наразі грає «Суха Балка». Є сучасний спорткомплекс «Олімпія +» (який, до речі, у 2017 році теж приймав матчі Всеукраїнського фіналу АФЛУ, а відкритий він був за кілька місяців до цієї події. – А. Т.). Відреставрований спорткомплекс УДХТУ. Звісно, можна було би ще помріяти про те, щоб відреставрувати льодовий палац спорту «Метеор», який свого часу міг вмістити до 6000 глядачів. Але, як кажуть колеги з Дніпра, на місці «Метеора» легше побудувати новий сучасний спорткомплекс (і як тут не згадати про плани будівництва у Дніпрі багатофункціональної арени, яка мала би приймати у себе матчі Євробаскету-2015? – А. Т.). Однак, наразі це питання навряд чи буде актуальним, враховуючи нинішню ситуацію в країні, яка пов’язана з війною, та близкістю Дніпра до місць нинішніх бойових дій. Можливо, після закінчення війни та нашої Перемоги ці питання будуть актуальними. Однак, наразі – «Маємо те, що маємо». А маємо ми дуже симпатичний відреставрований спорткомплекс УДХТУ, який не просто показав себе у всій красі, а і запам’ятався кількома цікавими моментами.

Момент перший – сам основний зал спорткомплексу УДХТУ. Він повністю обвішаний банерами «Athletic Futsal», а також зображеннями гравців команди. І це дає можливість уболівальникам краще запам’ятовувати в обличчя своїх улюбленців. Дуже хороший хід від дніпровців.

Момент другий – сучасні зручні сидіння на головній трибуні, які забрендовані логотипом «Athletic Futsal», сучасний мультимедійний екран, на якому можна спостерігати не тільки за рахунком поточного матчу, а й переглядати найкращі моменти (зокрема, і голи), а також дивитись трансляції поєдинків, які йдуть паралельно. Тобто, вболівальники будуть у курсі подій, які відбуваються в інших матчах Екстра-ліги. А також – сучасний паркет.

Тут можна ще побажати, щоб на табло висвітлювався не тільки поточний рахунок матчу за участю «Athletic Futsal», а й автори забитих голів. Це, на мою думку, теж важливий момент роботи з уболівальниками.

До речі, щодо трибун. Колеги з пресслужби «Athletic Futsal» розповіли, що у перспективі є плани поставити трибуни за обома воротами. Це дасть можливість розширити загальну кількість місць для вболівальників до 1000. Відповідно, «Athletic Futsal» зможе розраховувати на ще більшу підтримку фанів. Сподіваємось, що незабаром буде можливість побачити це наочно.

Щодо паркету – варто зазначити, що завдяки йому створюється дуже хороша картинка. Щось подібне можна бачити у сусідній Польщі, коли відбуваються трансляції на каналі «TVP Sport». Там спеціально під телевізійні матчі стелиться спеціальне покриття (щоправда, там, наскільки мені відомо, не паркет, а тарафлекс. – А. Т.). Те ж саме можна побачити і в Іспанії на матчах, які транслює канал «Teledeporte». Тобто, у цьому контексті спорткомплекс УДХТУ вже готовий до того, щоб показувати глядачам якісну картинку.

Момент третій – до речі, про телекартинку. Знову ж таки – зі слів моїх колег з пресслужби «Athletic Futsal», на матчі команди з Дніпра проти «Урагану» трансляція вперше велася одразу з шести камер. Свого часу колишній шеф-редактор сайту Sport.ua Дмитро Копій мріяв про те, щоб матчі чемпіонату України з футзалу серед команд Екстра-ліги транслювалися на п’ять камер. Як бачимо, дніпровські колеги навіть змогли розвинути мрії Дмитра додаванням ще однієї камери.

І тут треба сказати великі слова подяки президентові ФК «Athletic Futsal» Самірові Гусейнову, який зараз, під час повномасштабної війни, багато зробив для того, щоб вдихнути нове життя у спорткомплекс УДХТУ та зробив шикарний подарунок своїй команді до її 10-річчя (одразу скажу, що про воїнів ЗСУ керівництво дніпровського клубу теж не забуває, за що велика подяка. – А. Т.).

І головне. Судячи з аншлагів на двох крайніх домашніх матчах «Athletic Futsal», вболівальники у Дніпрі скучили за великим футзалом. І це приємно – бачити повні трибуни на футзалі у місті, яке подарувало нам легендарний «Механізатор», а також багатьох легенд як українського, так і світового футзалу. Дніпро цього вартий.

І в якості продовження теми. Дуже хочеться, щоб у Києві хтось привів до ладу спорткомплекс КПІ, який свого часу був домашньою ареною легендарного «Інтеркаса». Сезону не буває, щоб там не було холодно, а подекуди й сиро. Більше того – бувало таке, що зі стелі спорткомплексу вода падала на паркет, і це призводило до травматичних наслідків. А ще у спорткомплексі КПІ познімали легендарні чемпіонські банери «Інтеркаса». Кому вони, в біса, заважали? При цьому – залишились банери учасників чемпіонату Києва серед команд Вищої ліги сезону 2019/2020 р. р. (якщо мені не зраджує пам’ять). Варто зазначити, що спорткомплекс КПІ до появи арени «GYMMAXX» був головною футзальною ареною Києва, і футзал у КПІ має дуже великі та серйозні традиції. Тому, особисто мені дуже прикро за арену КПІ.

Сподіваюсь, що прийде час, і спорткомплекс КПІ також буде відреставрований. Спорткомплекс УДХТУ – яскравий приклад того, як можна вдихнути нове життя в арену. Можливо, не зараз, а після закінчення війни. І сподіваюсь, що спорткомплекс КПІ ще побачить матчі Екстра-ліги.

Автор статті: Terentyev.