Доброго дня, мене називають Вертоліт. І знову я на сторінках блогу про Львів.

Обережно, крадії в автобусах або не на тих попав. Саме так можна охарактеризувати пригоду яка зі мною сталася досить таки нещодавно.

Було це вже тоді коли я від’їжджав з Амстердаму. Пішов на посадку, зайшов в автобус та поклав свій рюкзак на своє місце. Пішов прощатись з родичами, там сльози соплі і все таке.

Прийшовши під автобус, я почув як один хлопчина питає чиї там речі лежать і що в них рився якийсь дивний тіп . Я прийшов і побачив що мій рюкзак відкритий !!! Я одразу ж заблокував вихід дивному тіпу, який говорив тільки по-англійськи і взагалі не вписувався в наш український автобус .

Почав його допитувати чого це він риється в чужих речах, він зразу випав на дурника що я ніде не лазив нічого не знаю. Потім я запитав чи має він квиток і хай негайно мені його покаже (я був дуже злий, бо було ясно що він намагався мене пограбувати). Він показав не квиток, а роздруківку незрозумілу, де було написано що він їде до Брюсселю (та сів в автобус з українськими номерами який їде на Київ до Брюсселю ). Я глянув на це все і сказав що викликаю поліцію (це була помилка сказати це на англійській ). Тут я очав виходити з автобусу і бачу що він пробує втікати. Знай наших, я не розгубився схопив його за горлянку і почав кричати щоб викликали поліцію, добре що мій брат був недалеко.

Він вирвався, я збив його з ніг (так собі палець на нозі забив тим ударом), а мій брат його професійно і без лишніх рухів скрутив і поклав мордами в асфальт. Той негідник казав йому відпустіть мені боляче, на що мій брат сказав ще раз рипнешся шию зламаю , він у мене добрий. 🙂

Поліція прибула через 3 хвилини і їх дійсно було багато. Бандюгу в кайдани і почали виясняти що сталось. Цей хлопець що все бачив розповів. «Дивлюся він сів ззаду твого місця, оглянувся і почав щось копирсатись , хлопчина встав і дивиться як той тіп розстібає мій рюкзак бере фотокамеру і пробує засунути під куртку і оглядається, хлопчина йому помахав пальцем (но-но ) і він положив камеру назад». Мій спостережливий друг зразу почав випитувати чиї це речі.

Потім ми ще знайшли пачку трамадолу, яку він викинув з кишені тоді коли я його потримав за горлянку.

Мораль цієї розповіді така : Всі цінні речі ніколи не залишайте без нагляду !!!!!

То добре, що все добре закінчилось, а могло закінчитись і інакше, думаю тепер той крадій буде добре дивитись щоб не зайти в український автобус. 🙂

З вами був Вертоліт, до нових зустрічей!!!

Автор статті: Вертоліт.