Подорож у столицю України для вашого автора не пройшла даремно. І на футбол з’їздив Воробус, і глянув чим дихає столиця, і себе показав, і на других подивився.

Про що будемо говорити сьогодні? Про Київ – це точно, а точніше про неадекватів там, а їх там ой як багато.

Кожного дня у місті Львові я зіштовхуюся із подібними людьми, але стільки неадекватів як у столиці – це ще треба знайти. Спілкуюся з другом питаю його думки, на що чую відповідь що а що ти хотів, це столиця, сюди їдуть люди з різних місць країни. Воно то так, але чого вони стають дурними не можу зрозуміти.

Найбільше неадекватів я бачив у «підземці» (метро), на вокзалі і біля Майдану незалежності. Перше місце першості я би напевно віддав вокзалу. Там тих підозрілих типів є майже через один. Щось ходять по тому вокзалу, сваряться, дістають людей, якісь сигарети шкаляють, матюкаються.

Головне у цій ситуації не лізти до них, такими як вони не варто бути.

Метро. Цей такий вид транспорту, де за день людей переходить стільки що якби кожна з них кинула вам у капелюха хоча б 5 копійок, то ви були би багатим і не прийшлося би йти на роботу. Думав там тих музик нема, а вони є і ще й які.

Чим метро цікаве, так це тим, що люди там можуть у місто не виходити, а просто їздити від станції до станції, тим самим платити нічого не треба. Також є свої неадекватики, типу дай пару гривень, я дам всім тягла і так далі. Уваги звертати не треба, бо можна нажити проблем на свою голову.

Центр міста. А де ж ще є скупчення людей? Правильно, саме там. Місцеві тільки і би думають якби то розвести людей. Старий як світ лохотрон що дай зателефонувати з мобільного бо горю є там також. Гуляю по майдані, підходить якийсь молодик і такий добрий а можете дати зателефонувати. Ага, зараз дам і прийду завтра забрати телефон. Зі мною таке не проходить.

І як не згадати пташок. Ой як я їх люблю. Справа у тому, що я навіть врятував малознайомих людей від розводу. Фотографуються люди біля фонтану, підходить панянка невідомо звідки і кидає пташок їм на шию. Хех, звісно що я їх не фотографував, а сказав пані нехай зникне звідси як та ін формація з ПК коли настигнеш кнопочку – «delete».

І насамкінець про ще одну історію. Йдемо на вокзал, 12 година ночі, проходимо людей, в одного голова розбита, другий матюкається на нього, чого так – невідомо. Неадеквати, одним словом.

Бережіть себе коли будете не в рідному місті, люди бувають різні.

Автор статті: Vorobus.