Воробус продовжує відпочивати і волочитися по різного роду кабаках. На цей раз автор блогу та компанія вирішили завітати в ресторан що має назву – «Львівська копальня кави».

Вражень, як завжди багацько, тому у черговій статті ними і поділюся з вами, дорогенькі читачі.

Отже, розпочну із офіційної інформації. Знаходиться цей ресторан недалеко від Міської Ради, а саме за адресою: площа Ринок, 10.

Що ж, заходимо всередину, адже перед тим побачив як досить таки красиві дівчата звідти виходили. Подруга аж мені очі почала закривати. 😀

Перше, що кидається в очі, чи то пакт в ніс, так це аромат кави. Хоча, Воробус і не такий великий мастак у сортах кави, але запах там дійсно цікавий.

Збоку є ось такі мішки з кавовими зернами, спеціальне обладнання для мелення зерн тощо. Ми на це все дивимося, але цікавість тягне йти далі. А далі на нас чекає кімната сувенірів.

Тут можна купити напам’ять як книжку, так і різного роду сорти кави. Потім друзяки це і зроблять.

Далі багато столиків, за якими сидять люди, але ми йдемо далі. Хочеться спуститися вниз і побачити як роблять каву. Туди треба йти по сходах вниз.

Як казала моя подруга Віка, цитую: «Там можна у хованки бавитися». Кругом темно, містика, свічки. 😀 Воробус так поспішав, що ледве не зіпсував одній парі романтичний вечір.

Я ж не знав, що внизу теж є столики. Подивилися ми на ці всі процеси та й гайда наверх.

До речі, для тих хто любить свіже повітря у копальні є тераса. Але, ми там не сиділи бо в цей день на вулиці було холоднувато.

Сіли всередині. Що ж би то замовити? Воробус одразу ж почав просити 1517, але мене одразу ж попередили – в цьому закладі пива нема, тут більше уваги приділяють різним смаколикам та кавовим напоям.

Йохерений бабай, саме такі слова вилетіли з вуст Воробусяки.

Прийшлося пити каву – «Бандерівець». Кажуть, що вона там популярна. Моя ж подруга замовила каву для закоханих. Ох і закохана вона, ще би автор блогу був таким закоханим було би добре. 😀

Ціни? Ну, як вам сказати, так як в ресторанах, трохи кусаються, але деколи посидіти можна. Персонал – привітний, замовлення принесли досить таки швидко.

А потім Воробуса повеселили. Як саме? Справа у тому, що друзі хотіли взяти карточку локаль. Один із офіціантів задав нам питання, а хто ж був першим кавоманом у місті Лева?

Ну, як же такого не знати, недавно ж йому пам’ятник у Львові відкривали – Кульчицькому.

Ось так от, приємно, що хоч щось знаю.

Така вона – «Львівська копальня кави».

P.S. Але ж там і багато красивих дівчат ходить, досі в очах вони….

Автор статті: Vorobus.