Пише і не показує Воробус.

Сьогодні надворі 27 травня, вівторок, черговий робочий день, а це означає, що відновлює свою роботу і наш ресурс.

Одразу ж попереджаю, що цього тижня публікації будуть з’являтися в хаотичному режимі.

Чому так? Все просто, автор блогу має дуже багато роботи та справ і просто не встигає друкувати статті.

Тому, вже що маємо – те маємо.

Поки є вільна година розповім у черговій публікації про чергові пригоди Воробуса на весіллі.

Що мені найбільше там сподобалося, так це танці.

Все-таки, дуже радий що свого часу моя тітка з потугами, але таки навчила мене танцювати вальс, польку і так далі.

А то дивишся на сьогоднішню молодь і просто берешся за голову. Багато хто крім шейків нічого більше танцювати не вміє.

Що ж тоді залишається робити? Відповідь проста: або лимарити або курити на вулиці. І якщо випити автор блогу ще собі трохи може і то по святах, то курево – фє. Воно для мене закрите.

Та зараз не про те. Ніколи би не міг собі подумати, що Воробус піде із весілля у якості одного із героїв.

Чому так? Все просто, мені вдалося зловити підв’язку молодої.

На весіллях буваю не часто, а якщо й бував, то ніколи цього зробити мені не вдавалося. Мабуть так хотів я її зловити.

А тут вже 27 років минуло, то чому б не випробувати долю?

Спершу, за традицією, весільну фату ловили дівчата. Хто тут переміг нема сенсу казати, бо ви цю дівчину і так не знаєте. А ось із хлопцями було куди цікавіше.

Охочих зібралося достатньо, молодий покрутився, мить і автор блогу навіть не зауважив як підв’язка опинилася в мене.

Виходить тепер після молодого наступна черга одружуватися моя. Хоча, чесно скажу, я в це мало вірю.

Є в мене хороший колега. Так от, він мені завжди каже наступні слова: «Не тіш себе ілюзіями». І справді, в даний час саме ілюзіями часто живуть люди.

Коли Воробус зловив підв’язку, то до мене підійшов колега і почав розповідати цікаві історії. Виявляється він вже неодноразово ловив подібні речі, але толку з того нуль.

Хлопчина як був неодружений, так і ним залишився.

Тому, висновок цієї публікації такий, що треба не думати про різні там традиції, гадання, прикмети, а просто самому влаштовувати своє життя.

І ще, чув там від когось (з етично-моральних норм ім’я називати цієї людини не буду), що треба мінятися.

Ви мені скажіть, а для чого? Людину треба сприймати такою як вона є, а тих хто не з вами просто відсіювати.

Вдалого всім дня!!!

Автор статті: Vorobus.