Пише і не показує Воробус.
Сьогодні надворі 27 травня, вівторок, черговий робочий день, а це означає, що відновлює свою роботу і наш ресурс.
Одразу ж попереджаю, що цього тижня публікації будуть з’являтися в хаотичному режимі.
Чому так? Все просто, автор блогу має дуже багато роботи та справ і просто не встигає друкувати статті.
Тому, вже що маємо – те маємо.
Поки є вільна година розповім у черговій публікації про чергові пригоди Воробуса на весіллі.
Що мені найбільше там сподобалося, так це танці.
Все-таки, дуже радий що свого часу моя тітка з потугами, але таки навчила мене танцювати вальс, польку і так далі.
А то дивишся на сьогоднішню молодь і просто берешся за голову. Багато хто крім шейків нічого більше танцювати не вміє.
Що ж тоді залишається робити? Відповідь проста: або лимарити або курити на вулиці. І якщо випити автор блогу ще собі трохи може і то по святах, то курево – фє. Воно для мене закрите.
Та зараз не про те. Ніколи би не міг собі подумати, що Воробус піде із весілля у якості одного із героїв.
Чому так? Все просто, мені вдалося зловити підв’язку молодої.
На весіллях буваю не часто, а якщо й бував, то ніколи цього зробити мені не вдавалося. Мабуть так хотів я її зловити.
А тут вже 27 років минуло, то чому б не випробувати долю?
Спершу, за традицією, весільну фату ловили дівчата. Хто тут переміг нема сенсу казати, бо ви цю дівчину і так не знаєте. А ось із хлопцями було куди цікавіше.
Охочих зібралося достатньо, молодий покрутився, мить і автор блогу навіть не зауважив як підв’язка опинилася в мене.
Виходить тепер після молодого наступна черга одружуватися моя. Хоча, чесно скажу, я в це мало вірю.
Є в мене хороший колега. Так от, він мені завжди каже наступні слова: «Не тіш себе ілюзіями». І справді, в даний час саме ілюзіями часто живуть люди.
Коли Воробус зловив підв’язку, то до мене підійшов колега і почав розповідати цікаві історії. Виявляється він вже неодноразово ловив подібні речі, але толку з того нуль.
Хлопчина як був неодружений, так і ним залишився.
Тому, висновок цієї публікації такий, що треба не думати про різні там традиції, гадання, прикмети, а просто самому влаштовувати своє життя.
І ще, чув там від когось (з етично-моральних норм ім’я називати цієї людини не буду), що треба мінятися.
Ви мені скажіть, а для чого? Людину треба сприймати такою як вона є, а тих хто не з вами просто відсіювати.
Вдалого всім дня!!!
Автор статті: Vorobus.
Та шо там та повязка. Мені цікавіше б було прочитати статтю Воробуса типу: “Як я зранку після весілля став з дружки і пішов на роботу!”
Воробусе, ти кажеш не вірити у всякі прикмети і гадання, а сам читаєш сонники 😕
тепер мусиш носити цю підв’язку на нозі
😀 😀 Воробус рулить
після стільки невдач ловлі пов”язок, на цей раз, Воробус з молодим напевно домовилися, що молодий кидає пов”язку на нього, а Воробус так вже і бути – зловить її 😀 😀 😀
В попередній статті, про яйця, Воробус писав, що був на весіллі в суботу. Тому на наступний дені він прокинувся і ще довго валявся в ліжку з дружками, і на роботу не пішов)))