Сьогодні вночі вся Україна, мабуть, не спала. Ще б пак, не кожного дня наш футбольний клуб виходить у фінал престижного турніру.

Востаннє подібне вдавалося зробити ще у 2009 році донецькому Шахтарю. Тоді, нагадаю, «гірники» не те що вийшли у фінал Кубка УЄФА, а й зуміли привезти трофей в Україну.

Переможеним тоді був німецький Вердер.

У випадку з Дніпром ситуація фактично повторюється. Щоправда, цього разу суперники в української команди набагато сильніші. Це, мабуть, від того, що цьогорічна Ліга Європи особлива.

Перед початком змагань УЄФА повідомило клуби, що переможець турніру напряму потрапить в груповий етап Ліги Чемпіонів.

Від того і провідні команди Європи виставляють бойові склади на свої матчі.

Ще після жеребкування півфіналів Ліги Європи в нашу команду – Дніпро майже ніхто не вірив. Говорилося про те, що фарт в їх коуча завершився і Наполі нам буде не по зубах.

Проте, як показали матчі що в Італії, що в Україні, мудрий тренер Дніпра – Мирон Маркевич зумів як слід налаштувати команду і фактично наші гравці не дали розгулятися зіркам команди-суперника.

Матч-відповідь в Києві (перша гра нагадаю завершилася внічию 1-1) прогнозовано зібрав цілий стадіон людей. Кажуть, що вчора був побитий рекорд арени під назвою – НСК «Олімпійський» і не дивно, що з перших хвилин 12-й гравець погнав дніпрян вперед.

Щоправда, стартовий натиск господарів поля був нетривалим. Вже за кілька хвилин гості перехопили ініціативу і, як наслідок, два вбивчих моменти мав нападник Наполі – Гонсало Ігуаїн.

Проте, в обидвох епізодах чудову реакцію зумів показати кіпер Дніпра – Бойко.

Наша команда у порівнянні з першим поєдинком між цими командами грала краще. Дніпряни не засиджувалися в обороні, а часто контратакували.

Одна із таких вилазок до воріт Наполі завершилася голом. Коноплянка навісив, а Селезньов вдало пробив головою.

Радості публіки та тренерського штабу Дніпра не було меж.

Само собою, що гості побігли всією командою вперед, часто били, але їм на заваді ставав або кіпер української команди або ж захисники (епізод коли Дуглас виніс шкіряного з лінії воріт).

Ну, і як не згадати за її величність природу. Дощ таки нам вчора допоміг, бо технічні гравці Наполі не звикли до таких умов.

Суддя додає 5-ть додаткових хвилин… вони тривають вічність. Але, фінальний свисток таки звучить і фіксує перемогу Дніпра, яка дозволила нашій команді вийти у фінал Ліги Європи.

Просто нема слів що творилося в Україні після фінального свистка…

Браво, хлопці… браво, Маркевич…

Автор статті: Vorobus.