Щось Воробус так з тим лікарняним розлінувався, що ліньки будь-що робити в тому числі оновлювати блог.

Тим не менше, за своє «дітище» забувати не буду, адже ще стільки нерозкритих тем є навкруги.

Про що будемо говорити сьогодні? Підведу підсумки турніру «Кубок чемпіонів Львова» з футзалу в якому брала участь наша команда – «Нові імена», поговоримо про велосипеди, а також підведу підсумки роботи блогу й Воробуса, в тому числі в березні місяці.

Розпочнемо з футзалу. Як же без нього.

Отже, після більш-менш вдалого зимового чемпіонату з футзалу керівництво клубу «Нові імена» прийняло рішення взяти участь в «Кубку чемпіонів Львова», що проводився у залі «СКА».

А чому б і ні? Влітку ми швидше за все будемо грати у першій лізі любительського футзалу, тому хороші спаринги – це якраз те, що нам потрібно.

А взяти участь у короткому турнірі могли команди всіх ліг, незалежно від того чи вони займали призові місця чи ні.

Першим нашим суперником виступила команда «Інкогніто». Пригадую взимку з цією командою першої ліги ми грали товариський поєдинок і тоді перемогли з великим рахунком. Проте, як показали вже офіційні матчі, «товарухи» – це одне, а ось офіційні матчі – це інше.

Ще з перших хвилин цієї гри було помітно, що гравці «Нових імен» почуваються не у своїй тарілці. Все-таки, грати у вузькому залі на Мотозаводі – це одне, а в широкому на «СКА» – інше.

Плюс, не встиг як слід розпочатися цей матч як травм у нас зазнали два гравці: воротар Ігор Воробій сильно пошкодив палець і йому накладуть гіпс, а кращий голеадор – Володимир Великий потягнув зв’язки.

Стало зрозуміло, що до кінця турніру ми їх вже точно не побачимо. Прийшлося перебудовуватися.

З «Інкогніто» за рахунок малої лави запасних таки вдалося у серії пенальті таки вигризти перемогу.

А що ж було очікувати від гри проти колективу «Галицька здоба-2» де людей було багато, два воротарі та ще й тренер є у них.

В нас же окрім Воробія та Великого не зміг прийняти участь в грі – Копій. За те повернувся капітан – Крупчук.

Розпочали зі «здобою» ми просто бездарно. Не минуло й половини першого тайму як «Нові імена» програвали і то так серйозно. Складалося таке враження що хлопці не знали як грати в атаці без Великого, не пішла гра Бутрину у воротах.

За те, 2 тайм – це вже була зовсім інша команда. «Нові імена» перебудувалися, стали злішими і хлопці не те що відігралися з 1-5, а й взагалі могли перемогти. Десь просто не вистачило везіння.

А потім була серія пенальті, де, на жаль, перемін суперник. Шкода, бо хотілося би зіграти на турнірі ще дві гри, а ними би мали стати матчі у півфіналі й, або у фіналі, або ж за третє місце.

Тим не менше, турнір сподобався, команда показала характер у двох поєдинках і це радує.

Кращим на турнірі в нашій команді я би визнав Тараса Николишина та Дениса Бутрина. Першого за його голи та передачі, а другого за те, що вкотре виручив команду на воротах.

Що далі? А далі швидше за все буде вже аж літня ліга. Сподіваємося, що лазарет команди опустіє, до гри повернуться як Воробій, так і Великий й будемо думати як грати проти майбутніх суперників.

Тут ми вже фаворитами не будемо, тому заруба буде – це однозначно.

Автор статті: Vorobus.